Сьогодні о 19.00 на паркеті львівського Палацу спорту «Галичина» волейболісти «Баркома-Кажани» розпочнуть свій дебютний шлях у Кубку ЄКВ.
Домашній поєдинок лідера поточної української першості Суперліги стане для підопічних Угіса Крастіньша таким собі лакмусовим папірцем стосовно визначення їх готовності гідно представляти Україну на європейській арені. Адже всі ми сподіваємося, що «Барком-Кажани» не стане, як кажуть, каліфом на годину, а виявиться справжнім флагманом вітчизняного волейболу, принаймні, і у найближчому майбутньому. Тому від того, наскільки успішним вийде дебют львів’ян у Кубку ЄКВ, насправді, багато в чому залежатиме подальше зростання їхнього класу, досвіду та авторитету. Керівництво команди це чудово розуміє, тож про легковажне ставлення до свого суперника - сербської «Войводіни» - ні в кого навіть думки не промайнуло…
- Що відомо про «Войводіну»?, - перепитав головний тренер «Баркома-Кажани» Угіс Крастіньш. - Нам вдалося зібрати про неї чимало інформації. Тож можу запевнити, що вона намагається грати у класичний сербський волейбол - максимально тактично грамотний. Потрібні виконавці для цього, на мій погляд, у колективі є. Незважаючи на молодість, майже всі гравці мають зріст під два метри, навіть розпасовщик такий же. Звісно, це дозволяє їм використовувати в атаках чимало різних комбінацій. Але, якщо відверто, мені здається, що багато в чому їхні дії залежать від куражу діагональника Премовича. Тож одне із наших головних завдань - не дозволити тому продемонструвати увесь свій потенціал.
Разом із тим ставку будемо робити на власні сильні сторони. Я намагаюся прищепити своїм підопічним любов до швидкісного і динамічного волейболу - такого, який вважається сьогодні сучасним. Це не просто, однак від матчу до матчу у національній першості я бачу певний прогрес. Наприклад, у принципових поєдинках з «Локомотивом», після невдалих перших партій, хлопці зуміли перебудуватися психологічно і додати в швидкості, тож у наступних партіях уже вони були, так би мовити, режисерами подій на майданчику.
Психологічний іспит нам належить витримати і в протистояннях із «Войводіною». Втім, гадаю, в разі впевненої перемоги на своєму майданчику, у гостях нам буде значне легше. Навіть незважаючи на те, що там доведеться боротися за умови багатотисячної шаленої підтримки наших суперників. Так, ми в таких умовах ще ніколи не грали, однак я вірю в свою команду. Вірю, що вона спроможна максимально добре використати всі свої «козирі» і не менш добре карати суперників за іхні помилки. У сербів же, насправді, їх вистачає, особливо на прийомах і подачах.
Головне - всі наші волейболісти здорові, тож це дозволило нам підготуватися до рандеву з «Войводіною» найкращим чином. Отже, переконаний, у домашній зустрічі все залежатиме, насамперед, від нас самих.