Головний тренер юнацької збірної України U-18 розповів про лідерів, конкуренцію і з якими цілями його команда відправилася до естонського містечка Юрі на чемпіонат EEVZA.
- Настрій у нас з хлопцями бойовий, розраховуємо на призове місце, в Естонію їдемо за медалями! Там система проведення турніру трішки складна, але завдання чіплятися за п'єдестал. Щоб боротися за перше і друге місця на турнірі, необхідно у своїй групі стати першими. А у нашому квартеті сильна команда Польщі. Поляки традиційно виглядають дуже потужно на усіх турнірах. Польські команди не можуть бути слабкими, у них рівень або вище середнього, або дуже високий.
- Саме з поляками на турнірі Україна і стартує, але не будемо забувати і про естонців, і не лише тому, що вони господарі...
- Так, із поляками ми граємо в перший день, щодо естонців. Естонців ми обігрували у старших вікових категоріях, хоча був один випадок, здається, із семи матчів, коли ми їм поступилися. Недооцінювати господарів ніхто не збирається. Естонія це так команда, з якому точно буде непросто. Взагалі дивуєшся як у країні з півторамільйонним населенням у кожному віці у волейболі мають команди досить серйозного рівня.
- У нас є хороший приклад команда 1997 року народження, яка на чемпіонаті Європи сенсаційно стала другою, але є негативний досвід, коли команда 2001 р.н. зовсім нещодавно у Даугавпілсі стала останньою, програли там усім - у тому числі і естонцям, і латишам. Думки перед виїздом не тривожні?
- Так, приклади абсолютно різні, але у нашої команди своя історія, свої гравці, свої лідери. У нас є Головень Олексій, який грав саме за 1997 рік, срібний призер чемпіонату Європи. Він у нас капітан команди , найдосвідченніший гравець. Є надія, що він поведе наших гравців за собою, організує команду. Олексій декілька міжнародних стартів уже пройшов: два відбори, фінал, плюс чемпіонат EEVZA. Інші хлопці досвіду такого не мають. Не можна сказати, що вони вперше прийматимуть участь у міжнародному турнірі, але на такому рівні, мабуть, вперше. Два роки тому ми половиною цієї команди їздили на турнір у Санкт-Петербург.
Там була не те що збірна Росії, а збірна Москви підсилена двома гравцями із регіонів. Була та ж Латвія на турнірі, з якою ми уже зустрічалися. Зараз Латвія не з нами у підгрупі, але бачили трішки наших суперників. Звісно, пройшло уже два роки, а це досить великий термін для дитячого волейболу. Людина може через два місяці абсолютно по іншому грати, але переконанний, зараз в Естонії нам під силу боротися за медалі...
- Плюс це реальна оцінка боєздатності збірної України перед вирішальними матчами у відборі на чемпіонат Європи. А там команди не менш складні: Німеччина, Італія, Хорватія...
- Хороша групка нам дісталася. Німці - господарі змагань, італійці - також завжди мають збірні топ-рівня. Нічого, будемо боротися! Саме зараз в Естонії перевіримо склад, можливо когось доведеться замінити. На зборах у нас було шістнадцять чоловік, поїхали в Естонію дванадцять. Але ті, що залишилися, не можна сказати, що набагато слабші. Можливо в деяких компонентах трішки поступаються перед тими, що поїхали зараз на турнір, в деяких, можливо, виграють.
- Ви відзначили основного зв'язуючого команди, дуже добре, що він високого рівня. Що з гравцями атакувального плану у нас?
- З нападниками у цьому віці у нас усі більш-менш рівні. Ті, які знаходяться на заміні можуть вийти і замінити свого колегу нічим не гірше. Сильні гравці наприклад першого темпу той же Євген Політько, який два роки у Суперлізі у нас грає. Нехай його "Фаворит" особливо нікого і не перемагає, але якийсь досвід на високому рівні він уже здобув. Потім Коваль Олександр закінчив дніпропетровську школу, зараз перший рік у львівському "Баркомі". Є й інші.
- У нас величезна біда, що у збірні особливо у дитячому віці не вдається залучити усіх, на кого розраховуєш. То візи, то паспорти, то дозволи від батьків, то тренери не відпускають, знаходять тисячу причин. Як у вас у цьому плані. Кого запрошували, всі з вами?
- Один гравець у нас не встиг зробити паспорт. Нам візи відкривали на 90 днів, щоб і в Німеччину встигнути на відбір, а у нього паспорт закінчується у лютому. Кинувся терміново робити новий, але не встиг, хоча ми на нього розраховували. А так всі, кого ми планували, з ними збори пройшли. Є хлопці, яких ми тримаємо, як то кажуть на олівці. Вони там без паспортів, але вони особливо на місце у складі не розраховували.
- Перед виїздом до Естонії ви провели спаринг з харківським "Локомотивом". Які висновки зробили після нього?
- У нас вийшла досить таки цікава гра. "Локомотив" виставив досить потужний склад, там і Плотницький, і Вієцький, і Старчиков, одним словом половина складу Суперліги. Добре пограли, хоча поступилися їм - 1:3 Певний досвід ми отримали. Нам потрібно було подивитися, як наші збірники будуть діяти на прийомі проти сильної подачі того ж Плотницького. Хлопці більш-менш із завданням упоралися, десь так на міцну четвірку за пятибальною системою. У програнних партіях набирали 21, 22 очки. Так що досить продуктивно пограли, перед Естонією це було дуже корисно.
