Українські волейболістки завершили турнір на мажорній ноті, і тепер розподіл призерів залежатиме від поєдинку Польща – Білорусь.

Українські волейболістки зазнали прикрої поразки, проте шанси на перемогу в турнірі ще зберегли.

УКРАЇНА – ПОЛЬЩА – 1:3

(16:25, 21:25, 25:18, 23:25)

Вчора команда Польщі провела лише одну зустріч, тоді як збірна України виходила на майданчик двічі, причому в останньому випадку залишила його близько 20-ї години. Звісно, часу на фізичне відновлення було обмаль, і сьогодні цей факт на діях підопічних Юлії Якушевої позначився найнегативнішим чином.

У стартовому сеті нашим дівчатам відчутно не вистачало в ногах свіжості. Тож вони не встигали, як слід, ні на блоках, ні на прийомі. Польки ж наче передбачали подібну картину, оскільки широко застосовували довгі передачі з другої в четверту зону та навпаки. І звідти йшли переважно вільні удари від Кароліни Дружковської та Юліти П’ясецької, які, як правило, досягали мети.  

Та в другій партії картина боротьби більш-менш вирівнялася. Аліці Луценко вдалося налагодити якісніший прийом, відповідно, гострішими пішли передачі від Дар’ї Великоконь. І кілька вдалих атак від Катерини Ткаченко та Валерії Якушевої змусили суперниць захвилюватися. Однак, не надовго. Їхній наставник Андржей Печ своєчасно взяв тайм-аут, і той пішов на користь. Тож у кінцівку польки зайшли із кращими шансами, які не розтринькали.

Втім, двобій на цьому не завершився. У третьому сеті наші дівчата виказали і характер, і тактичну кмітливість. Зокрема, Великоконь значно частіше пасувала для атак першим темпом, і блок опоненток закривати їх елементарно не встигав. Коли ж ті зметикували, що до чого, українська збірна вже втекла вперед і свого шансу не втратила.

Четверта партія стала кульмінаційною. Польки вчергове зробили тактичні перебудови, що зайвий раз підтвердило їхній високий загальний рівень. А на допомогу височеним Дружковській та П’ясецькій прийшла стрибуча Мартина Боровчак, якій неодноразово вдавалося «прошивати» наш блок. Проте й Ткаченко та Якушева також отримали гідну підтримку з боку Марти Федик, Валерії Нудьги, Діани Окоро та Софії Матешук. Тож боротьба тривала фактично м’яч у м’яч.

Змагальний накал досяг апогею, коли рахунок перевалив за 20. Польки вели 1-2 очки, однак українки мали кілька нагод запалити на табло рівні цифри. Чому ж у цей момент пані Фортуна глузливо повернулася до них спиною – питання риторичне. Особливо за рахунку 23:24...

УКРАЇНА – БІЛОРУСЬ – 3:1

(21:25, 25:23, 26:24, 25:13)

Після «холодного душу» від Польщі – 1:3, підопічні Юлії Якушевої, тим не менш, зберегли шанси не тільки на друге підсумкове місце, але й навіть на перше. Для цього їм необхідно було, максимум, у чотирьох сетах здолати в своєму заключному поєдинку команду Білорусі, а також сподіватися на сприятливий рахунок в очному протистоянні тих же Польщі та Білорусі. Розклад занадто складний, та все ж, як кажуть, надія вмирає останньою. Принаймні, зі своєї сторони потребувалося зробити все по-максимуму...  

Але легко сказати, та ж чи реально втілити в життя? Бо, по-перше, Білорусь - колектив серйозний, а по-друге, невдача у матчі з польками могла негативно вдарити по психологічному настрою українок. До речі, у звітному матчі спочатку сам так і здалося, бо наші дівчата припускалися занадто багато помилок. Образно кажучи, вони власними руками віддавали перемогу суперницям. Ті від такого «подарунку» не відмовлялися, і невдовзі поздоровляли одна одну з успіхом у стартовому сеті.

Та коли здавалося, що українські волейболістки вже остаточно «попливли», із ними стався дивовижний ренесанс. Чи психологічного тягару відповідальності за результат раптово позбулися, чи самолюбство заграло не на жарт, однак у другій партії «синьо-жовті» предстали вже абсолютно іншим колективом: збалансованим, холоднокровним, впевненим у власних силах і, до того ж, на неймовірному куражі. Так, помилок в їхніх діях ще вистачало, особливо на прийомах, однак тепер уже кожна з них компенсувалася відповідними діями. Український блок, несподівано для суперниць, водночас набув мобільності та монолітності, «зачохливши» безліч їхніх потужних ударів. І в той же час чужий блок Катерина Ткаченко, Марта Федик і Діана Окоро «прошивали» наче ніж масло. Трохи пізніше налагодилися й підступні кретивні подачі, які неодноразово ставали ейсами. І чим далі – тим очевидніше шальки терезів моральної рівноваги та ігрової впевненості схилялися на користь збірної України.

Щоправда, до честі команди Білорусі, та чіплялася за свій шанс відчайдушно. Недарма ж другий та третій сети підопічні Юлії Якушевої вирвали лише на «більше-менше». Але саме цей факт, здається, деморалізував наших гостей остаточно. Бо четверта партія перетворилася на захопливий калейдоскоп по-справжньому майстерного ігрового тайфуну українських волейболісток. Вони запросто могли не випустити білорусок навіть з десяти очок, дозволивши це лише в кінцівці сету. Тому тут риторичним лишається запитання: де ж був цей самий шалений кураж наших дівчат під час матчу з польками?..

Отже, нині збірні України та Польщі мають по 9 очок, а команда Білорусі – 6. Тож вирішальним у всьому турнірі стає завтрашнє протистояння Польща – Білорусь. Увлявляєте, якої цінності може набути кожен забитий та пропущений м’яч, якщо білоруски візьмуть гору з рахунком – 3:1?!