Наставниця дівочої збірної України U-14, яка вирушає на чемпіонат EEVZA, вбачає у своїх гравцях хороший потенціал.
13 грудня поєдинком проти Латвії дівоча збірна України U-14 розпочне виступи на чемпіонаті EEVZA, що відбудеться у польському місті Олєцко. Також у груповому раунді змагань її очікують протистояння з командами Грузії та Росії. Волейболістки наймолодшої вітчизняної збірної готувалися до них дуже ретельно. Провели два повноцінних тренувальних збори, взяли участь у міжнародних змаганнях в Білорусі та відіграли три матчі в рамках стартового туру національної першості у першій лізі проти значно старших суперниць. З яким же настроєм та якими завданнями вирушають наші юні таланти до Олєцко, розповіла їхній головний тренер Олена АЛЄКСЄЄВА...
- Підготовчим процесом я дуже задоволена! Нам створили дуже хороші умови та забезпечили можливість здобути солідну ігрову практику. Тож у Білорусі мої підопічні отримали дуже важливий перший міжнародний досвід, а на внутрішній арені, завдяки далекоглядному рішенню керівництва ФВУ, «понюхали пороху» протистоянь із більш віковими та зіграними колективами. Користь з цього є очевидною. Адже коли ми готувалися до матчів чемпіонату першої ліги, то я гадала, що дівчатам буде добре там «зачепитися» хоча би за партію-другу. А на виході отримали дві впевнені перемоги! І поступилися лише команді «Вінер», де волейболістки значно старші, вищі на зріст та потужніші атлетично. Хоча й у тому поєдинку спромоглися дати гідний бій. Більше того, у третій партії я перевірила в ділі номінальних резервісток, так вони зіграли на такому куражі, що опонентки ледь видряпали перемогу – 25:23!
- Виходить, внутрішня конкуренція у вашій збірній є дуже серйозною?
- Так, і це чудово! Адже знаєте, як буває в багатьох командах? Є кілька очевидних лідерів, на плечі яких лягає важкий тягар основної відповідальності за результат, а з інших і спитати нема за що. У нас же зібрався досить рівний склад, де кожна дівчина палає величезним бажанням викластися на межі можливостей, але не «провалитися», не підвести подруг. Матчі це підтвердили і, більше того, вони допомогли мені визначити приблизний рівень психологічної готовності волейболісток. Тож можу запевнити, що в Олєцко, якими б не вийшли підсумкові результати, вони справді готові «вмирати» за кожен м’яч, за кожне очко!
- Якими ж можуть вийти ці самі результати, зважаючи на імена суперників?
- А нам їхні можливості зовсім невідомі. Так само, як і їм – наші. Адже цей чемпіонат – фактичний дебют для кожного учасника. Звісно, можна зробити припущення, що найбільш посильною буде команда Грузії, дещо сильнішою – Латвія та головний конкурент за перемогу в групі – Росія. Але то лише здогадки. Тож, як кажуть, гра покаже.
Звичайно, хочеться посісти в групі перше місце і зустрітися у стиковому поєдинку з переможцем іншого квартету. Адже успіх у ньому гарантує пряму путівку на чемпіонат Європи. Проте чудово усвідомлюємо, наскільки складним є це завдання. Тож рухатимемося до своєї мети, так би мовити, від матчу до матчу...
- Назвіть міста, в яких ви відшукали своїх юних перлинок...
- У збірній зібралися представниці Луцька, Білої Церкви, Запоріжжя, Рівного, Івано-Франківська, Калинівки та смт Васильківка. Щиро дякую усім наставникам, з якими ці дівчата робили свої кроки у волейболі. Вірю, у кожної з них є дуже хороші перспективи!