Наставник хлопчачої збірної України U-15 з оптимізмом поділився останніми новинами з процесу підготовки до чемпіонату EEVZA.
На базі столичної Міжнародної тенісної академії у Пущі-Водиці свій останній навчально-тренувальний збір перед чемпіонатом Східно-Європейської волейбольної асоціації завершує хлопчача збірна України U-15. Нагадаємо, що 15 грудня в Єревані, згідно календарю цих змагань, вона поміряється силами з однолітками із Естонії, наступного дня зіграє з Грузією, а 17 грудня завершить груповий турнір поєдинком з Польщею. В разі, якщо українські волейболісти посядуть у своєму квартеті перше місце, то надалі, в очному протистоянні з переможцями іншої групи, отримають право розіграти єдину пряму путівку на чемпіонат Європи...
Варто відзначити, що, в рамках підготовки до відповідального старту, юні збірники відіграли два матчі у групі А національної першості другої ліги. І взяли в них гору з однаковим рахунком – 3:2, відповідно, над столичною командою КСЛІ-1 та кременчуцьким ВК «Нафтохімік». Таким чином, після стартового туру, з двома перемогами в активі, збірна U-15 розташувалася на другій позиції, лише одним очком поступаючись локальному лідеру турніру в групі А – «ГУНП у Донецькій області». Відповідно, до заключного етапу підготовки до чемпіонату EEVZA волейболісти U-15 підійшли у гарному настрої. А інформацією про всі останні новини з їхнього табору поділився головний тренер Ігор АЛЬОХІН...
- Останній збір у нас вийшов дуже продуктивним і практично насиченим. Адже, крім поєдинків у чемпіонаті другої ліги, ми провели два спаринги з командою «Інваспорт-Метеор», яка виступає у чемпіонаті вищої ліги. Перший із них відіграли ще минулого тижня і, нагадаю, здобули у ньому перемогу – 3:2. Потім, що цікаво, також у «п’ятихатках» здолали своїх суперників у друголіговому турнірі. Там спочатку зіграли з волейболістами КСЛІ-1, які є старшими за моїх підопічних на рік. Звісно, вони дещо краще зіграні, проте все одно розраховував обіграти їх з більш переконливим рахунком. Однак хлопці відіграли нерівно і, зокрема, дозволили суперникам схилити шальки терезів на свій бік у четвертому сеті – 33:31. Натомість на тай-брейку вже самі виявили стійкий характер і реваншувалися також на «більше-менше» - 18:16.
Що ж до поєдинку з «Нафтохіміком», то тут нам протидіяли уже справжні дядьки. Атлетичні, з високим потужним блоком і, зрозуміло, куди більш досвідчені. Тож і тут наша збірна мала кілька негативних ігрових відрізків. Та в підсумку вона вчергове продемонструвала завидну волю до перемоги, взявши гору у п’ятій партії – 17:15.
Звісно, ота сама нестабільність дій мене дещо розчарувала. Як і відверто слабкувата допомога лідерам з боку резервістів. Однак такі перемоги – у запеклих протистояннях, на характері – вони дорогого варті!
Залишається додати, що в другому спарингу з «Інваспорт-Метеором» наш основний склад досить легко взяв два стартових сети. Та я бачив, що хлопці, так би мовити, вже наїлися волейболом, і виставив на майданчик резервістів. Ті надій повністю не виправдали і три наступні партії програли. Тож підсумок очевидний: наші лідери справді спроможні вирішувати будь-які завдання, але кількох замін для реального підсилення у нас поки нема. З тим і поїдемо до Єревана...
- Ваш основний суперник у груповому турнірі на чемпіонаті EEVZA – збірна Польщі – скрізь трубить, що рівних собі не вбачає і націлений на підсумковий тріумф. Що скажете з цього приводу?
- Наскільки мені відомо, у поляків справді хороший склад. Проте всі ці їхні заяви – то, скоріше, розрахунок на психологічну перевагу ще до виходу на майданчик. А все вирішуватиметься саме там. У зв’язку з цим хотів би відповісти полякам, що ми теж граємо виключно задля перемог. Й іншого завдання перед собою в Єревані не ставимо. А як воно складеться на ділі – гра покаже!
- Залишається лише нагадати, з яких міст ви зібрали нинішніх збірників...
- Географія не надто широка – Київ, Запоріжжя, Дніпро та Харків. З іншого боку, кілька хлопців разом займаються волейболом уже протягом багатьох років, тож певні ігрові зв’язки у нас мають хорошу відпрацьованість. Це добре. Бо коли є кістяк, то гуртувати навколо нього інших виконавців значно легше. Сподіваюся, що наша збірна вже достатньо згуртована для того, щоби вирішувати на ігровому паркеті найскладніші завдання. Але бути наперед стовідсотково впевненим у чомусь – утопія. Бо це волейбол! Інша річ, в чому особисто в мене нема жодних сумнівів - це бойовитість хлопців: вони заради позитивного результату однозначно викладуться по-максимуму...
