Один з лідерів української команди поділилася враженнями від повторного матчу з іспанками, в якому збірна України перемогла 3:1 і вийшла у фінал ЧЄ-2017.

- Ви все ж таки це зробили! Важко було перемогти іспанок на виїзді? 

- Насправді на виїзді нам було трохи легше, так як вдома тиснув "тягар відповідальності". Адже і в залі, і перед екранами телевізорів за нами стежило багато уболівальників, яких ми не хотіли засмутити. У матчі-відповіді ми розуміли, на 
чому треба акцентувати свою увагу, щоб "ускладнити життя" супернику. Окремо хотілося б подякувати нашим землякам, які прийшли у Гвадалахарі нас підтримати. Це дуже допомагало і підбадьорювало.

- Розкажи про зустріч в аеропорту із футболістами. Коли фотографувалися, вони не просили вас трішки присісти?

- Зустріч із нашою футбольною збірною це, як ковток ранкової кави! Ми завжди раді зустрічати наших земляків у будь-якому куточку планети, а коли це національна команда, та ще й на чолі з легендою !!! Було дуже приємно!!! Шкода, що не вдалося командами сфотографуватися. В Іспанії стежили за грою хлопців і, користуючись моментом хотілося б привітати їх з хорошою грою у матчі з турками і побажати успіхів у наступних матчах!

- До речі, що стосується легенди, бачила, Шева у себе на сторінці у Твітері привітав волейбольну збірну з виходом на Євро-2017?

- Бачила і це дуже приємно! Я у терміновому порядку, завдяки Шевченку тепер поновлюю свою сторінку у Твітері...

- З якими думками виходили на матч, чого було більше впевненості чи віри? 

- Найбільше було бажання боротися! Хотіли звичайно перемогти, і саме з рахунком 3:0 або 3:1. Але на "потрібному результаті" ніхто не зациклювався. Знали що можемо, потрібно було просто грати чистіше, робити менше помилок і агресивно діяти в атаці. Іспанські волейболістки не високі на зріст, але добре діяли у захисті, тому треба було м'яч добивати до підлоги.

- Остання партія показала, що ми були усе ж на голову сильнішими. Чому тоді було так складно? 

- Справді, остання партія показала, що наш потенціал ми ще не використали на повну. Чому так складно? Думаю, одна із таких причин це те, що зібралися ми тільки 23 серпня. З м'ячами робота у багатьох тільки починалася, спарингів крім місцевого "Хіміка" не було. А за такий короткий час важко знайти ігрові зв'язки, по суті, ми їх шукали уже під час офіційних матчів. Добре, що це нам не завадило пробитися у фінальну частину чемпіонату Європи.

- Попереду у нашої команди уже фінальний турнір чемпіонату Європи. Що потрібно нашій збірній, щоб перемагати також і в Азербайджані та Грузії?

- Чемпіонат Європи - це турнір дуже високого рівня. Підготовку до нього треба буде проводити на порядок краще. Дуже хочеться, щоб нас підтримали і на рівні, Міністерства спорту, і на рівні держави. Адже це свято не лише для волейбольних уболівальників, не лише важливий турнір для нас. Дуже хочеться зробити наш виступ на першості Європи загальнонаціональним святом, а для цього, звісно, необхідно буде перемагати. Ми пробилися у фінальну частину і зробили тільки пів-справи, тепер хочеться достойно там виступити, і вдало виконати другу частину нашої роботи!