Кваліфікаційний раунд у Черкасах збірна України завершила на мінорній ноті.
На превеликий жаль, перемога підопічних Володимира Романцова у стартовому поєдинку з хорватами – 3:0 так і залишилися єдиною в їхньому доробку. Вибороти ще одну «вікторію», а разом із нею – можливість продовжити боротьбу за потрапляння на чемпіонат Європи у додатковому відбірковому турнірі, молодим українським волейболістам не судилося…
Група Н. 3-й тур
УКРАЇНА – БІЛОРУСЬ – 0:3
(21:25, 13:25, 14:25)
Україна: Велецький, Головень, Політько, Коваль, Кривобок, Єфименко; Жуков (л), Павлюк, Осипенко, Рябов, Савків (к). Тренер – Володимир РОМАНЦОВ.
…Поразки бувають різними. За таку, як напередодні від поляків, нашим спортсменам не має бути соромно. Так – помилялися, так – втратили реальну можливість затягнути грізних опонентів на тай-брейк, проте відчайдушно боролися до останнього. А ось що трапилося з ними у вирішальному поєдинку турніру проти білорусів, пояснити важко. Якщо взагалі можливо…
Звісно, прекрасно укомплектована і добряче зіграна збірна Білорусі (недарма ж вона у нинішньому складі весь сезон відіграла в національність першості своєї країни!) справедливо вважалася основним фаворитом не тільки у звітному протистоянні, але й в усьому турнірі. І вона справді підтвердила це своєю грою. Однак поразка від поляків виходу нашим волейболістам не залишила – для успішного завершення кваліфікаційного раунду їм необхідно було обігрувати грізних суперників, принаймні, з рахунком 3:1. І спочатку склалося враження, що підопічні Володимира Романцова вийшли на майданчик із твердим бажанням створити диво. Поки білоруси копирсалися у «розігріві», українцям вдалося солідно відірватися – 9:5. А далі вони ще тривалий час зберігали триочковий гандикап. Та варто було суперникам дещо підсилити надійність прийому і блоків, як гра нашої збірної відверто зіпсувалася.
Насамперед, абсолютно перестала працювати зв’язка Олексій Головень – Денис Велецький. Нічим не допомогли Владислав Павлюк та Руслан Осипенко, котрі виходили на заміну. А масові подачі в сітку та в аути дозволили білорусам остаточно перехопити ініціативу та виграти сет.
Однак це ще не була трагедія. Вона прийшла у наступній партії й ініціювалася, що дуже прикро, руками самих підопічних Володимира Романцова. Перш за все, Олексія Головеня. Наш зв’язучий дуже різко втратив розважливість у своїх передачах, а без них, зрозуміло, здобувати очки було дуже важко. Кілька помилок відправили його на лаву запасних, однак вихід Сергія Рябова картину не покращив. Як і поява капітана Ярослава Савківа, котрий, утім, мав недоліковану травму. Тож психологічно наші хлопці помітно «підсіли». І українська команда, що називається, «попливла» безнадійно і безповоротно.
Єдиний, хто хоч якось намагався завести партнерів власним прикладом – це Іван Кривобок. Його потужні удари 12 разів перетворювалися на виграні очки, однак зусиль одного виконавця у таких поєдинках явно замало. А білоруси навіть не думали послаблювати тиск, зберігаючи максимальну концентрацію до останнього розіграшу. Тож цілком закономірно саме вони отримали пряму путівку на ЧЄ-2018…
ПОЛЬЩА – ХОРВАТІЯ – 3:0
(25:17, 25:14, 25:18)
Цей матч був на турнірі заключним, тож поляки вже знали про фіаско українців. А воно відкривало їм прямий шлях до другого місця в групі, що гарантувало участь у третьому відбірковому раунді. Необхідно було лише не налажати у протистоянні з хорватами. І підопічні Маріуша Сорділа із цим завданням впоралися на «відмінно».
Таким чином, нашим волейболістам не вдалося повторити успіх земляків із команд дівчат U-17 та хлопців U-18, які в січні у цьому ж залі вибороли прямі путівки до чемпіонатів Європи у своїх вікових категоріях. Прикро…
