Заключні поєдинки у кваліфікаційному раунді ЧЄ-2019 для обох українських національних команд уже не мали жодного турнірного значення.
Тож через це після попередніх матчів до лав своїх клубів екстрено вирушили Олеся Рихлюк та Анастасія Крайдуба – у жінок і Дмитро Терьоменко – у чоловіків. У останніх також раптово захворів Тимофій Полуян і не кращим чином почувався Дмитро Вієцький. Але стимул завершити змагання на переможній хвилі для всіх наших волейболістів залишався досить суттєвим. Тож у підсумку підопічні Гарія Єгіазарова здолали впертий опір спортсменок Норвегії, а бойова дружина Угіса Крастіньша таки схилила шальки терезів на свій бік у захопливому і непередбачуваному «трилері» зі швейцарцями.
ЖІНКИ. Група С. 6-й тур
НОРВЕГІЯ – УКРАЇНА – 1:3 (22:25, 25:18, 22:25, 11:25)
Норвегія: Сорбо, Олімстад (набрала 17 очок), Стейнсваг (6), Лавіцкіте (15), Р.Кнудсен (к, 16), Норвель (5); Боген (л), Аскеланд, Аарестад, Колсвік. Тренер – Матт ван ВЕЗЕЛЬ.
Україна: Великоконь (5), Кодола (к, 25), Герасимова (10), Дрозд (9), Денисова (14), Дорсман (11); Нємцева (л), Ткаченко, Ужва, Осачук. Тренер – Гарій ЄГІАЗАРОВ.
Тривалість матчу: 88 хв. (24+20+25+19).
Судді: Луц (Бельгія), Андерсен (Данія).
Кращі гравці (за версією ФВУ): Олімстад – Кодола.
9 січня. Осло. Ekeberghallen OSLO. 220 глядачів.
Розуміючи, що турнірна ситуація дозволяє, Гарій Єгіазаров зі старту випустив на майданчик 16-річну(!) зв’язуючу Дар’ю Великоконь (а потім ще дав трішечки «понюхати пороху» міжнародних змагань на дорослому рівні іншим дебютанткам у складі збірної України – Катерині Ткаченко, Любові Ужві та Людмилі Осачук). І хоча юна надія усього вітчизняного волейболу дуже старалася, відчувалося, що досвіду та належного взаєморозуміння з партнерками їй бракує. Через це господарки майданчику, яким дуже кортіло, що називається, голосно грюкнути у турнірі дверима, непогано задіювали блоки та самовіддано «вбивалися» на прийомах і відскоках. Тому тривалий час вони навіть вели перед. Та лише до того моменту, коли розчохлила свою знамениту «гармату» Надія Кодола. Досвідчений капітан «синьо-жовтих» примудрялася знаходити оптимальні рішення навіть тоді, коли передачі в її бік летіли відверто незручними. І приносила своїй команді дорогоцінні очки, які, зрештою, у стартовому сеті стали вирішальними.
Натомість у другій партії ударне тріо норвежок – Рагні Кнудсен, Ружиль Лавіцкіте та Емілі Олімстад – запрацювало з потрійною наполегливістю, і в кінцівці таки змусило українок прогавити ривок – 0:6. У цій ситуації підопічні Матта ван Везеля свого вже не втратили і зрівняли рахунок у матчі. Більше того, на куражі успіху вони вдало розпочали третій сет, повівши – 11:7. Гарію Єгіазарову довелося взяти тайм-аут, який, на щастя, виявився продуктивним. Під сіткою ретельніше запильнували Юлія Герасимова та Світлана Дорсман, кілька вражаюче самовідданих кидків видала на прийомах Христина Нємцева, у потрібні моменти добре підстрахувала Дар’я Дрозд, а на допомогу Кодолі в атаках дуже вчасно прийшла Карина Денисова. І запал норвежок почав помітно згасати...
Вигравши третю партію, у четвертій українки взяли кілька хвилин на «розкачку», а потім раптово заграли у таку гру, що від захисту суперниць, образно кажучи, тільки тріски полетіли. Феєричним ривком – 12:0(!) збірна України, нарешті, красномовно показала всім і вся, де її звичний рівень в європейському волейболі, а де – Норвегії. І цим самим поставила у поєдинку солідний знак оклику.
Тепер лишається дочекатися, хто під час жеребкування 23 січня в Стамбулі стане суперником нашої жіночої команди у фінальному раунді континентальної першості...
Жіноча збірна України \ фото: cev.eu
ЧОЛОВІКИ. Група F. 6-й тур
ШВЕЙЦАРІЯ – УКРАЇНА – 2:3 (20:25, 28:26, 21:25, 25:15, 14:16)
Швейцарія: Джокіч (набрав 22 очки), Брандлі (8), Роос (12), Ульріх (к, 14), Ехрат (11), Харксен; Хагенбуч (л), Джіджер (4), Ротт, Мюллер. Тренер – Маріо МОТТА.
Україна: Дрозд (5), Ковальчук (к, 2), Єрещенко (9), Семенюк (14), Тевкун (15), Клямар (12); Брова (л), Діденко, Вієцький (2), Шевченко (7). Тренер – Угіс КРАСТІНЬШ.
Тривалість матчу: 122 хв. (26+31+24+20+21).
Судді: Гонсалес (Іспанія), Ісайлович (Австрія).
Кращі гравці (за версією ФВУ): Джокіч – Тевкун.
9 січня. Шоненверд. Betoncoupe Arena. 1050 глядачів.
На відміну від банків, годинників, сиру та шоколаду, швейцарський волейбол не має подібного авторитету та слави. Однак і «хлопчиками для побиття» спортсмени цієї країни ніколи не були. Щоби їх обіграти – зазвичай, необхідно добряче попотіти. Ось наші хлопці й попотіли. Та ще й як!
Перед цим поєдинком збірна Швейцарії ще зберігала теоретичні шанси потіснити з другого місця в групі Македонію і, таким чином, відібрати в неї путівку до фінального раунду чемпіонату Європи-2019. Тож господарі майданчику налаштувалися на нього на заздрість по-бойовому. Причому було видно, що вони добряче вивчали відео з попередніми матчами українських волейболістів і до манери дій окремих із них підготувалися особливо ретельно. Зокрема, до зв’язуючого Володимира Ковальчука. Принаймні, його передачі під завершальні удари Яна Єрещенка та Олексія Клямара ними читалися достатньо регулярно, і частенько закривалися навіть потрійними(!) блоками.
До того ж швейцарці видали відверто вражаючу тактичну дисципліну на прийомах, зробивши її максимально продуктивною. Тому, справно піднімаючи в гору фактично будь-яку подачу українців, надалі вони не менш справно виводили на ударні позиції Луку Ульріха, Джоеля Рооса та особливо Йована Джокіча. «Постріли» 18-го номера господарів майданчику мали для наших хлопців найбільш неприємні наслідки.
Однак «відбувати номер» підопічні Угіса Крастіньша теж не збиралися. Тим більше, поява у старті Володимира Тевкуна стала для опонентів неприємним сюрпризом, бо якщо «вбивчі» удари останнього не перетворювалися на дорогоцінні очки, то частенько змушували суперників помилятися. Таким чином, видавши в кінцівці першого сету ривок – 6:0, «синьо-жовті» завершили його на свою користь.
Проте підопічні досвідченого італійського спеціаліста Маріо Мотти вирішили чіплятися за свій шанс до останнього. І в другій партії, завдяки неймовірній самовідданості, тривалий час вели перед 2-3 очки. Та в кінцівці, завдяки влучності Тевкуна, розважливості Юрія Семенюка і всюдисущності Гордена Брови, українська команда знову повела в рахунку. Доведи вона справу до успіху – і третій сет уже, скоріш за все, напругою на майданчику не виділявся би. Однак «червоно-білі» відчайдушними зусиллями перевели з’ясування стосунків на «більше-менше», а там, відігравши три сетболи, вдало нанесли удар у відповідь...
...І подальший розвиток подій на ігровому паркеті набув настільки захоплюючої непередбачуваності, що цілком міг стати гарним сюжетом для шикарного спортивного трилеру. Описувати його події детально – не вистачить ні сил, ні красного слівця. Тож лише відзначимо, що у п’ятій партії в українців дуже вдало підключився до всепоглинаючої боротьби Олег Шевченко, а вся наша команда, двічі ведучи по «+3», примудрилася спочатку подарувати швейцарцям подвійний матчбол, а потім остаточно нокаутувала непоступливих опонентів чотирма набраними очками поспіль!
Таким чином, чоловіча збірна України фінішувала у кваліфікаційному раунді шостою поспіль перемогою, і тепер її гравці з нетерпінням очікують 16 січня, коли під час жеребкування у Брюсселі визначаться їхні суперники у фінальному етапі ЧЄ-2019.
Олексій Клямар \ фото: cev.eu
ДО УВАГИ ЛЮБИТЕЛІВ ВОЛЕЙБОЛУ!
10 січня в аеропорту «Бориспіль» відбудеться урочиста зустріч наших волейболістів! Хлопці прилітають о 13:55 рейсом із Парижа, а дівчата – о 14:40 лайнером із Риги! Тож запрошуємо долучитися до цієї події всіх тих, хто має можливість та бажання. Гравцям буде дуже приємно, до того ж, вони цього справді заслужили!
