Президент ФВУ Михайло МЕЛЬНИК в інтерв’ю поділився враженнями від виступу збірної України (U-20) на чемпіонаті Європи, де команда, як ми повідомляли, завоювала срібні нагороди.
- Михайле Григоровичу, ви були присутні на двох останніх матчах збірної України на цих змаганнях, які принесли Україні історичну перемогу – хоча це і не перемога, але саме так сприймається цей результат. Поділитеся, будь ласка, своїми враженнями?
- Ця перемога дуже важлива для українського волейболу, адже це, як відомо, перші медалі для чоловічих збірних в період незалежності. Україну в світі волейболу більше згадують завдяки жіночому волейболу, а тут такий прорив серед чоловіків. І це дійсно, як ви сказали, перемога, адже це не є поразка. Не знаю, хто б на цьому турнірі зміг би обіграти збірну Польщі – чемпіонів Європи та світу 2015 року серед 19-річних хлопців.
Це дійсно перемога, це дійсно прорив. У збірній України був дуже добрий підбір гравців. Дуже велика заслуга в цьому результаті тренерського штабу на чолі з Миколою Пасажіним. Думаю, що це цією збірною майбутнє. Ця команда гратиме і на Всесвітній Універсіаді, адже всі хлопці є студентами вузів. Сподіваюся, що вдасться пробити для них і участь в Євролізі, адже це саме для цих хлопців повинна бути практика, щоб набратися досвіду.
Після закінчення чемпіонату Європи до мене підходило чимало людей – з ЄКВ та національних федерацій. Всі вони розуміють, що цей успіх дуже важливий для українського волейболу. Важлива в тому плані, щоб до нас і держава повернулася, і профільне міністерство.
- Розкажіть, як ви пережили кінцівку п’ятого сету півфінального матчу з Італії, коли збірна України, як відомо, виграла, поступаючись 8:13.
- Це дійсно було диво, як було написано в репортажі на сайт ФВУ. Не можу не сказати про Олега Плотницького. Уявляю, яка у цього хлопця, якому немає ще й двадцяти років, психологічно стійкість, щоб при такому рахунку валити зі всієї дурі подачу. Але Олег, мабуть, розумів, що інакшого виходу немає.
Якщо скажу, що очікував такої розв’язки, то збрешу. Взагалі, думаю, ніхто цього не чекав. І більше за інших цього не чекали, мабуть, італійці – вони чекали, коли їх вітатимуть з виходом у фінал. Тому для них результат матчу став повним фіаско.
А як пережив? Це був інфарктно-інсультний півфінал. Я дуже нервував, ходив туди-сюди, хрестився - може так не повинен вести себе президент національної Федерації, але в той момент я був вболівальником – не міг нічого із собою поробити.
Звісно, перемога над італійцями це не є перемога одного Плотницького, для неї попрацювала вся команда. Була така подача, що не було доброї доводки, тож спрацював блок, спрацював захист, а потім і атака. Але, звісно, без такого лідера, складно було б переломити хід подій.
- Як ви вважаєте, цей успіх юніорів може стати поштовхом для національних збірних, які розпочинають цього тижня боротьбу у відборі на чемпіонат Європи?
- Я навіть не сумніваюся в цьому. Якщо юніори змогли, чому ми не можемо – мабуть, так мотивуватимуть себе гравці національних збірних.
Головні волейбольні команді країни дійсно чекають дуже важливі поєдинки, і останні місяці два я живу саме нашими національними збірними, знаю всі їхні проблеми, всі плюси. Як розповів мені головний тренер жіночої збірної Гарій Єгіазаров, навіть такі биті гравці як Надія Кодола та Ірина Трушкіна дуже задоволені якістю екіпіровки, яка їм предоставлена. А ігрова форма поступить в їх розпорядження вже найближчим часом. Вони бачать, як до них відносяться. І вони готові битися за Україну. До речі, вже в середу відправляюся в Южне, щоб бути поруч з командою.
Був я і в стані чоловічої збірної, і не бачив там жодного туриста. Більше того, там була страшена конкуренція за місце в заявці. На зборі було дев’ятнадцять гравців, потім – стало шістнадцять, а заявку потрапило тільки дванадцять волейболістів. Було видно, як кожен переживає, увійде у склад, чи ні. Вся чоловіча збірна дивилася за матчами юніорської збірної на чемпіонаті Європи. Після матчу з італійцями мені зателефонував Ян Єрещенко і передав привітання від всієї збірної. Вони розуміють, що ці хлопці підпирають, тож у гравців з’явилася ще і додаткова мотивація працювати. Крім основної мотивації – потрапити у фінальну частину чемпіонату Європи.
За матерiалами прес-служби ФВУ
