Нещодавно стало відомо про те, що в цьому році спортивний волейбольний комплекс Маріупольського державного університету буде перебудований під музей сучасних інноваційних технологій.
Новина відразу ж облетіла всю волейбольну громаду міста та викликала бурю негативний емоцій. В коментарях соцмереж facebook та instagram одразу почалися жваві дискусії.
Сучасний вболівальник українського волейболу ймовірніше за все поставить питання: "В Маріуполі є волейбол?". На жаль, вже більше десяти років на волейбольній мапі національної Суперліги Маріуполь не значиться. Але так було не завжди...
ІСТОРІЯ
В 2000 році у Маріуполі з’явився волейбольний комплекс, який був збудований за ініціативою керівництва коксохімічного заводу "Маркохім" для волейбольної команди даного підприємства, яка на той час, вигравши чемпіонат України з волейболу серед чоловічих команд Вищої ліги, стала повноправним учасником Суперліги.
Куполоподібний зал з трибунами на 500 місць, освітлення, спеціальна паркетна підлога – одним словом сучасний, на той момент, спортивний комплекс для команди, яка має стати однією з кращих в країні.
Так і сталося. В 2005 році місцева команда "Маркохім" стала переможцем Кубку України. Маріупольці також ставали срібними призерами Суперліги України (2004\05) та тричі завойовували бронзові нагороди національного чемпіонату (2003\04, 2005\06, 2006\07).
З 2003 по 2005 "Маркохім" був учасником Кубку ЄКВ.
Згодом команда була перейменована та носила назву ВК "Азовсталь", а у 2007 році взагалі була розформована. Спортивний волейбольний комплекс через деякий час переданий міською владою для користування Маріупольському Державному університету.
СЬОГОДЕННЯ
На даний момент в чемпіонаті України ми можемо спостерігати лише за одним представником Маріуполя – ВК ГУНП в Донецькій області. Клуб виступає у Першій лізі.
.jpg)
У місті також вже кілька років поспіль проводиться Відкрита волейбольна ліга, в якій беруть участь більше 20-ти команд, в тому числі з Мелітополя і Запоріжжя. До слова, змагання проходять саме в "куполі", але там грають виключно в теплий період часу, так як опалення в спорткомплексі немає з 2007 року.
ВОЛЕЙБОЛЬНА АРЕНА ≠ МУЗЕЙ
Кажуть, що музей буде унікальним і буде схожий на Центр науки "Коперник" в Кракові, з інноваційними тренажерами і експонатами, що дозволяють познайомитися з природними, хімічними, фізичними, анатомічними процесами.
Експонати будуть підібрані спільно з керівництвом Малої академії наук України. Це будуть сучасні, в тому числі виготовлені за допомогою 3D-технологій, діючі макети з різних напрямків науки – енергетика, фізика, людина. Наприклад, дзеркало, в якому можна побачити власне серцебиття. Або вітрувіанська людина Леонардо да Вінчі, виконана в натуральну величину. Також тут будуть представлені і інші об'єкти – підводний човен, бермудський трикутник, мінерали Приазов'я, гідроелектростанція.
КОМЕНТАРІ, ЗВЕРНЕННЯ, ПЕТИЦІЇ
Члени Федерації волейболу Маріуполя організували колективне звернення. Місцеві волейболісти та шанувальники волейболу, без зволікань, підтримали ініціативу.
Маріупольські волейболісти і тренера намагаються підключити максимальну кількість місцевих ЗМІ та розповісти про свою любов і прихильність до спортивного комплексу. Крім людських почуттів і спогадів, є ще й історія, яку жителі Маріуполя хочуть зберегти. Спортсмени планують написати звернення в різні міські інстанції – чиновникам, керівництву вузу.
"Завдання максимум – відстояти його. Музей – це, звичайно, добре, але якщо зробити музей, то волейбол, скажімо так, остаточно втратить значимість в Маріуполі", – каже волейболіст Андрій Яртемик в інтерв'ю телеканалу "Сігма".
Перші кроки у волейболі на цій арені зробив і капітан місцевої команди Олексій Тимченко: "З умовами такими, які тут, в Маріуполі споруд немає. Воно унікальне і було побудовано саме під волейбол. Тобто, тут одна розмітка, одні стійки, все для проведення волейбольних заходів".
"Я був одним з перших, хто переступив поріг комплексу і займався тут. Не хочеться втрачати купол унікальній конструкції, він єдиний в країні. У цьому клубі був вихований Ян Єрещенко – гравець збірної України", – розповідає тренер дитячої секції з волейболу Максим Лещішак в інтерв'ю сайту mrpl.city.
Ще один місцевий волейболіст Андрій Костюк просить в петиції не тільки зберегти унікальний спорткомплекс, а й створити спортивний волейбольний клуб "Маріуполь".
Так званий "власник" спорткомплексу Маріупольський Державний університет розмістив у "куполі" навчальний корпус кафедри "Здоров'я людини", де студенти займаються фізичним вихованням. Але виявилося, що є проблема – будівля дуже енерговитратна, через що взимку не опалюється та й потребує капітального ремонту.
"У перерахунку на сучасні ціни – це півмільйона гривень протягом опалювального сезону. Ми, за сприяння ГФРР, спільно з міськрадою подали проект створення на базі будівлі музею науки. На першому етапі залучили 19 мільйонів гривень, з них 9 – на ремонт комунікацій. А для волейболу ми створимо зал, який буде відповідати всім сучасним вимогам. Безперечно, паркет буде збережений, його використають в майбутньому залі. Перш ніж ініціювати звернення, збирати підписи, потрібно, щоб наше спілкування було плідним, ми б довели свою позицію небайдужим до розвитку волейболу в місті. Треба розмовляти не мовою ультиматумів, домовимося обов'язково", – говорить ректор Маріупольського державного університету Микола Трофименко кореспонденту Маріупольської служби новин.
"На базі навчального корпусу буде відкрито науково-освітній простір Музей науки, створений на зразок Центру Науки" Коперник "у Варшаві. Це дозволить не тільки поліпшити матеріально технічну базу університету, а й створити новий магніт в місті для залучення туристів", – розповіла в інтерв’ю Sigma Mariupol начальниця відділу інформації та зв'язків з громадськістю МГУ Оксана Дерев'янко.
Так, у Маріуполі немає великої кількості професійних команд, як наприклад у Вінниці, немає, сучасних спорткомплексів, як у Харкові або Запоріжжі, але є історія, щирі шанувальники волейболу і непереборне бажання жителів міста розвивати цей вид спорту і зберегти унікальну споруду.
Як це зробити, а головне на які кошти – поки що питання риторичне...