1 жовтня розпочався XXXI Чемпіонат України серед жіночих команд. Напередодні старту клубного сезону президент ГО ФВУ Михайло МЕЛЬНИК не тільки підсумував результати виступів національних збірних України, а й наголосив, що чекає інтриги вже з перших турів чемпіонату.
– Розпочинаємо XXXI Чемпіонат України за планом, і він обіцяє бути дуже цікавим, особливо чоловіча Суперліга. Зміцнився «Епіцентр-Подоляни», є цікаві придбання у складі «Барком-Кажани», «Житичі» теж активно працювали над комплектацією команди. У нас є нова команда «Дніпро», яку можна назвати темною конячкою. Напевно, інтриг у чоловічому турнірі буде більше.
У жіночому чемпіонаті інтриги, мабуть, трохи менше. «Прометей» добре підсилився, зміцнив свою базу, а «Хімік», навпаки, здав у фінансовому плані. Але в останньому інтерв’ю наставник южненок сказав, що в них все стабільно, хоча на трансферному ринку вони працювали не так активно. Є ще й «Орбіта», «Полісся». Чекаємо інтриги вже з перших турів чемпіонату.
– Всі українські ліги тепер мають дещо нову назву...
– Так, у нас з’явився новий титульний спонсор. Тепер вітчизняні ліги матимуть назву чемпіонат України-Дмарт. Також підписаний меморандум про співпрацю з «Епіцентром», але там більше ухил на чоловічу національну збірну.
– В останній момент було оголошено, що у чоловічому турнірі зіграють лише 8 команд. Що сталося?
– Команда «Прибилів» знялася зі змагань. Вони мають певні проблеми. Взагалі, у них були великі сподівання на створення муніципального клубу, який мала створити обласна рада. Саме звідти і чекали найбільшої підтримки. Але щось у них не вийшло. І клуб, і директорат ФВУ дуже довго чекали на розв’язання питання, але в останній момент керівництво команди через відсутність фінансової стабільності вирішило знятися з чемпіонату.
А влітку у нас відпала ще й вінницька команда «Серце Поділля». Президент клубу Сергій Кушнір виявив бажання «зав’язати з великим волейболом». Дуже шкода, адже він був ще й членом виконкому. Він неодноразово допомагав Федерації, навіть матеріально, був одним з найкращих президентів клубу. Особисто в мене з ним були дуже хороші відносини.
Тому тепер у нас лише вісім команд.
– Після річної перерви через пандемію коронавірусу національні збірні цього літа повернулися до участі у турнірах – була і Золота Євроліга, і чемпіонат Європи. Які враження залишилися від виступів нашої команди?
– 12 місце на чемпіонаті Європи для нашої теперішньої жіночої збірної – це досить пристойний результат! Чоловіки посіли 13 місце, хоча в 2019 році були сьомими. Але, на мою думку, вони зіграли здорово, були гарні ігри та боротьба.
У своїй програмі на виборах на посаду президента ФВУ я казав, що основним пріоритетом у роботі організації будуть національна збірна та дитячий волейбол. Національна збірна – це обличчя держави, федерації. Адже судять про роботу та розвиток волейболу саме по національній команді. Тому з моїм приходом у ФВУ у нас було велике бажання відродити втрачені традиції. В 2016 році у світовому рейтингу чоловіча збірна України була на 56 місці, жіноча – на 54-му. Зараз чоловіки на 23-ому. Тобто ми піднялися на 33 сходинки! Це заслуга гравців, тренерів, федерації. Жіноча команда зараз на 27 місці. Це колосальний прорив! Щодо європейського рейтингу: в 2016 році ми були на 24 місці, а зараз – восьмі. Але я максималіст. П’яте-шосте місце краще, ніж восьме! Це було нелегко, адже ми постійно шукаємо фінанси на участь у турнірах. Міністерство каже, що вони не мають права оплачувати нам вступний внесок на участь у Євролізі (а це 25 тисяч євро за кожну команду). Федерація таких грошей не має. Дехто питає, для чого брати участь у всіх турнірах... А для того, щоб набирати рейтингові очки! Золота Євроліга – це дуже важливий турнір. Справа в тому, що на останньому турнірі ми взяли срібло та 23 рейтингових очки. Саме вони вивели нас на восьме місце у рейтингу ЄКВ. Якби ми не брали участі у Золотій Євролізі, ми були б на 14 місці! Рейтингові очки також важливі для участі в чемпіонаті світу. І ми мали б туди потрапити, але в останній момент нас випередив Китай...
– Вже не буде можливості потрапити на першість світу?
– Якщо якась країна відмовиться, то наступні в рейтингу – ми. Але хто ж відмовиться від можливості пограти на чемпіонаті світу?!
– Перед матчем 1/8 фіналу Євро чоловічій збірній України було обіцяно непогані призові...
– Так, ми вирішили, що було б непогано вмотивувати наших хлопців. Вся країна чекала цієї гри. І чому б не стимулювати гравців ще й таким способом? Ми порадилися з першим віце-президентом Олександром Герегою, порадилися з головним тренером і оголосили винагороду в 10 мільйонів гривень за перемогу над Росією. Потім почалися обговорювання – дехто казав, що, можливо, і не треба було розповідати про такі суми, а хтось навіть говорив, що це, навпаки, стимулювало суперника... Відверто кажучи, я не розумію, як це могло мотивувати протилежну команду. Дивно чути таке від дорослих людей.
Скажу більше, ми навмисно оголосили про ці призові, щоб потім не було ніяких інсинуацій. Як кажуть, що написано пером, того не вирубати сокирою. Я i дотепер вважаю, що це було правильно. Таке сталося вперше у вітчизняному чоловічому волейболі. Існує гарна практика виплати призових грошей в жіночому волейболі, і ми всі бачили, як це прекрасно працювало в жіночої національної збірної в цьому сезоні. Наша чоловіча збірна мала прекрасну мотивацію в грі з Росією, і ці призові гроші не могли вирішувати результат гри, а були лише додатковим стимулом. В інших видах спорту (футболі, тенісі) також є великі суми призових. Тож чим ми гірші?! І, на мою думку, ця інформація жодним чином не завадила, не зробила ані краще, ані гірше.
– Вам сподобалася ця гра нашої збірної зі збірною Росії?
– Я більш ніж задоволений! Незважаючи на програш, це була дуже пристойна гра. Ми програли бій, але не програли битви і стали ще сильнішими. Не випадково на урочистому вечері після гри я сказав, що відчув величезну гордість за прічетність до кожного з них, і побажав усім теж коли-небудь відчути це хвилююче почуття гордості. І це правда. Я вдячний всім членам команди: тренерам, лікарям, масажистам і, звичайно, самим гравцям. Хочеться окремо подякувати Артуру Тінте за створення прекрасного клімату в команді. Артур зміг створити таку атмосферу, коли збірна перетворилася в єдиний кулак. Дуже допомагали в організації співробітники офісу. А генеральний секретар ФВУ Катерина Біляченко стала для команди як мама або сестра (сміється). Мабуть, швидше сестра, вона ще така молода. Не можу не відзначити допомоги Міністерства молоді та спорту. В цьому році вся документація оброблялася майже миттєво, і ми отримували допомогу у розв’язанні усіх проблемних питань.
– Які найближчі плани?
– Наступного року ми хочемо стати господарями «Фіналу чотирьох» жiночої Золотої Євроліги. Вже подали заявку, але президент ЄКВ Александар Боричич сказав мені, що є багато бажаючих. Попереду ще матчі СЄВЗА у різних вікових категоріях. Ми також подали заявку на те, щоб прийняти фінальну частину чемпіонату Європи U-22, але там у нас теж є суперник. Туреччина також висловила бажання стати господарем турніру. Тож будемо боротися за це право!
А взагалi, знаєте, коли я дивився пряму трансляцію жеребкування на чемпіонат світу, то зрозумів: у нас ще все попереду, ми маємо дуже конкурентні збірні – як чоловічу, так і жіночу. Наші перемоги ще будуть. Я впевнений, я знаю! Вони будуть яскравими і вагомими. В Україні для цього є все, а завдання ФВУ – просто допомагати цього досягти.