Федерація волейболу України вважає неприпустимими спроби членів виконавчої ради Міжнародного олімпійського комітету (МОК) переглянути рекомендації щодо відсторонення росіян та білорусів від участі в Олімпійських іграх.
У ті дні, коли від російської зброї щодня протягом року гинуть сотні українців, на наших очах відбувається спроба прирівняти вбивцю й жертву. За весь цей час жоден із чинних чи потенційних російських олімпійців не засудив актів безпрецедентної для ХХІ сторіччя агресії своїх правителів і війська. Більше того, участь переможців і призерів XXIV зимових Олімпійських ігор у пропагандистській акції на стадіоні в Лужниках, невдовзі після російського вторгнення в Україну, всіляко заохочувала пересічних росіян до підтримки війни.
Уже 12-й місяць російська федерація, за підтримки білоруських союзників, здійснює постійні ракетні й артилерійські обстріли цивільної інфраструктури міст України, чим унеможливлює право громадян нашої держави на нормальне життя, не кажучи вже про заняття спортом. Замість тренувань українські атлети змушені сидіти в бомбосховищах, вимушено еміґрувати, залишивши власні домівки й статки, або брати до рук зброю, щоби боронити рідну землю від зазіхань окупантів. Сотні представників українського спорту поклали на вівтар цієї боротьби життя. Не тому, що були налаштовані войовничо чи зажадали чужого, а тому, що захищали своє. Цих людей ніколи не повернеш назад, у них участь в Олімпіадах, Всесвітніх іграх та інших масштабних та дрібних змаганнях відібрана назавжди.
Під час зимових Ігор-2014 у Сочі росія зганьбилася на весь світ масовими, підтримуваними на державному рівні, допінговими фальсифікаціями. Такого історія світового спорту ще не знала. Через вісім років російська федерація стала першою в світі державою-терористом. Звірства в Бучі, Ірпені, Гостомелі, знищений вщент Маріуполь, ракетні удари по залізничному вокзалу в Краматорську в час найбільшого скупчення народу, бомбардування спальних житлових районів у Харкові і Миколаєві, свідоме влучання ракетою в багатоповерхівку в Дніпрі – то лише поверхневий перелік жахливих діянь росіян на українській землі.
Росія неодноразово нехтувала олімпійськими принципами й ідеалами. Окрім постійних допінгових скандалів, треба згадати також 08.08.08, дату, яка для всього цивілізованого світу запам’ятається не лише стартом літних Олімпійських ігор у Пекіні-2008, а й початком російського вторгнення з подальшою окупацією земель суверенної Грузії. Тоді Міжнародний олімпійський комітет не просто не покарав команду з країни-агресора, а навіть не засудив такі дії в усній формі.
Федерація волейболу України переконана, що розмови про повернення росіян і білорусів до участі в Олімпійських іграх у час, коли з вини цих країн точиться одна з найжахливіших воєн в історії людства, аморально. Це не перебільшення. 24 січня спортивна спільнота України була шокована загибеллю у боях за Соледар Донецької області представників скелелазіння – віце-президента Національної федерації Олександра Заколодного і спортовця Григорія Григор’єва. Обом було по 35 років. Донька Заколодного - Маргарита Захарова - є чинною скелелазкою, вона претендує на участь в Олімпіаді у Парижі-2024. Тій, на яку чиновники МОК збираються допустити представників країни, котра вбила її тата. Чи справедливо це буде у ставленні до Маргарити і багатьох інших українських атлетів, для яких ця війна стала чи може стати болючою раною непоправних особистих втрат? Питання риторичне.
ФВУ закликає олімпійську сім’ю проявити людяність і здоровий ґлузд та не допускати представників країн-окупанток до виступів у головних спортивних стартах чотириріччя!
