Головний тренер чоловічої збірної України з волейболу поділився враженнями про чемпіонат Європи 2023 та майбутні матчі олімпійської кваліфікації.
– Угісе, я знаю, що Вам вдалося спостерігати за двома півфінальними матчами чемпіонату Європи. Дивлячись на тренерів чудової четвірки, уявляли себе на їхньому місці?
– Уявляв не лише себе, а й усю нашу команду (посміхається). Адже ми були лише за крок від півфіналу. І, до речі, матч Польщі та Словенії ще раз показав, що зі словенцями можна грати на рівних та добиватися перемоги. На жаль, цього разу у нас не вийшло.
– А чи взагалі Вам півфінали сподобалися? І чи закономірні результати?
– Так, звичайно, обидва матчі сподобалися. Адже зібралися найсильніші на сьогодні європейські збірні, де багато висококласних волейболістів. Незважаючи на те, що п'яти партій не було ні в одному, ні в іншому поєдинку, інтрига та боротьба на майданчику були присутні. А гра могла розвернутися як в один, так і в інший бік. Я думаю, що шанувальники волейболу отримали насолоду від цих матчів. Щодо результатів, то, чесно кажучи, я припускав, що до фіналу вийдуть Польща та Італія. Поляки виглядали впевненішими за своїх суперників, починаючи з другої партії. А коли у словенців ще й зламався їхній зв’язуючий Ропрет, то практично все стало зрозуміло. Ну, і звичайно, Леон виглядав чудово у збірній Польщі. А в другому півфіналі Італія за підтримки багатотисячної армії своїх вболівальників виглядала краще, особливо наприкінці кожної з партій. Італійці так і не дозволили французам зачепитися хоча б за найменший шанс і щоразу їх дотискали. Тож усе закономірно.
– А тепер давайте поговоримо про нашу збірну. Ви не дуже вдало стартували, але потім не лише виправили ситуацію, а й знову, вчетверте за останні чотири роки вийшли до чвертьфіналу великого турніру. Із чим були пов'язані проблеми на старті?
– Причин було кілька, але зараз я не хочу на цьому зупинятись. Ми з хлопцями їх розібрали, виконали велику роботу і виправили ситуацію. Нехай це все залишиться у нашому колективі. А українським вболівальникам хочу подякувати за розуміння, підтримку та терпіння. Нам дуже потрібна була ваша допомога, і ми раді, що в останніх іграх зуміли своєю грою довести, що збірна України продовжує розвиватися та рухатися вперед.
– Яку б Ви поставили оцінку своїм підопічним за п'ятибальною системою за гру на чемпіонаті Європи?
– Все оцінюється за результатом. Як Ви правильно сказали, ми втретє за чотири роки пробилися у вісімку найкращих збірних. Якщо не брати до уваги грандів світового та європейського волейболу, це вдавалося небагатьом командам. Так, були деякі проблеми на старті, але головне, що ми з ними впоралися та показали результат. Тому поставлю четвірку. От якби вдалося потрапити до півфіналу, тоді оцінка була б вищою.
– На Вашу думку, перелом у грі збірної України на краще настав у матчі з Фінляндією чи вже безпосередньо в поєдинку з Іспанією?
– Якби ми програли п'яту партію фінам, то далі у нас вже взагалі не залишалося б шансів. Так, ми не змогли виграти з рахунком 3:0, хоча до цього все йшло. Але те, що хлопці змогли здобути переможний результат, коли суперник заграв зовсім по-іншому, це багато чого варте. Я впевнений, що успіх у матчі з Фінляндією, хай навіть у такій нервовій грі, допоміг команді знову повірити у себе. Що гравці чудово продемонстрували у трьох наступних матчах – з Іспанією, Португалією та Словенією.
– Ви вже казали, що Словенію можна було б пройти. Чого ж не вистачило?
– Погляньте на склад словенців. Більшість із них разом на майданчику вже багато років. Вони вже тричі грали у фіналах чемпіонату Європи і вони знають, як вибиратися зі складних ситуацій. Наприкінці партій за рівного рахунку виграти у них дуже складно. Не змогли цього зробити добре нам знайомі волейболісти Туреччини в 1/8 фіналу. Навіть Польщі у першій партії півфіналу цього не вдалося. Ось і у нас були дві партії на «більше-менше», від результатів яких залежав результат матчу. Саме в таких ситуаціях суперникам допоміг величезний досвід, чого поки що ми ще не маємо. Але я вірю, що буде. Обов'язково буде, якщо й надалі намагатимемося перебувати серед кращих збірних світу та Європи.
.jpg)
– Наскільки вплинула на гру збірної відсутність через травми центральних блокуючих Дмитра Терьоменка та Максима Дрозда?
– Я вже відповідав на подібне запитання у Болгарії. Втрата кожного гравця для нас дуже болісна. Адже ми поки що не Італія і не Польща, де можуть виставити по два-три приблизно рівних за класом склади. Тому, звісно, вплинуло. А тим хлопцям, які їх замінили, було складно ось так із чистого аркуша потрапити до гри. Але всі гравці працювали на тренуваннях, допомагали один одному, тож кожен із тих, хто був на чемпіонаті Європи, зробив свій внесок у спільну справу.
– Хтось із травмованих не повернеться до команди на олімпійський відбір?
– На жаль ні. До Бразилії ми вирушимо у тому ж складі, який був на чемпіонаті Європи.
– Коли плануєте вилітати?
– 19 вересня. І ми матимемо десять днів уже у Бразилії на адаптацію. Хочу звернути увагу, що практично всі наші матчі за розкладом будуть або третіми, або четвертими. А це означає, що ми гратимемо чи пізно ввечері (о 23.00 за київським часом), чи взагалі коли в Україні вже буде глибока ніч (о 02.30). І в такій ситуації ми опинимося вперше. Сподіваюся, що всі правильно розрахували і хлопці зуміють адаптуватися до різних часових поясів.
– Про шанси в олімпійському відборі не питатиму, тому що у вашій групі вже є два гранди світового волейболу, такі як Бразилія та Італія. А путівок до Парижу лише дві. Запитаю по-іншому. Чи можна в такій компанії розраховувати на позитивний результат?
– Треба обов'язково готуватися до того, щоб показати добрий результат. Інакше навіщо тоді їхати на олімпійський відбір? Насамперед, треба боротися за рейтингові очки. Від матчу до матчу. Це дуже важливо у майбутньому для збірної. Далі. Необхідно намагатися показувати свою найкращу гру з кожним суперником, включаючи, як Ви правильно сказали, грандів світового волейболу Бразилію та Італію. Загалом про кожну збірну з нашої групи можна говорити багато хороших слів, адже в олімпійський відбір слабкі команди взагалі ніколи не потрапляють. Тут збираються найкращі з усіх континентів за рейтингом. Подивіться, як останнім часом прогресує збірна Куби. Той-таки Катар, який ми бачили на Кубку претендентів і з яким могли зустрітися у фіналі. Команда Ірану, з якою ми вже грали рік тому контрольний матч, а цього року вона стала срібним призером чемпіонату Азії. І, нарешті, дві сильні та міцні європейські збірні – це Німеччина та наші старі знайомі волейболісти Чехії. З останніми ми неодноразово перетиналися у Золотій Євролізі. Вони теж всі мріють гідно виступити у Бразилії. Тож для кожного нашого волейболіста буде престижно виступити на цьому турнірі, адже ніхто з них на такому рівні олімпійського відбору раніше не грав. І я впевнений, що хлопці намагатимуться викластися по максимуму. А ще важливо набратися досвіду проведення матчів із сильними суперниками. Ось тоді надалі вже можна думати про те, як зламати опір таких збірних, як Словенія, і пробиватися вже не у вісімку, а, можливо, й у четвірку найкращих команд турніру.
Календар матчів чоловічої збірної України (Бразилія):
1 жовтня, неділя
02:30 Куба – Україна
2 жовтня, понеділок
02:30 Іран – Україна
3 жовтня, вівторок
23:00 Італія – Україна
5 жовтня, четвер
02:30 Бразилія – Україна
6 жовтня, п'ятниця
23:00 Україна – Катар
7 жовтня, субота
23:00 Україна – Чехія
8 жовтня, неділя
23:00 Україна – Німеччина