Розповідаємо про шістьох волейболістів, які стали призерами Олімпіад і в якості гравців, і в якості тренерів.
Першим це досягнення підкорилося представнику СРСР Юрію Чеснокову. Він олімпійський чемпіон як гравець (1964), а також срібний (1976) та бронзовий (1972) призер як тренер.
Бразилець Бернардо Резенде під час кар’єри гравця став срібним призером Олімпіади-1976, а як тренер завоював шість (!) медалей: по два “золота” (2004, 2016) та “срібло” (2008, 2012) з чоловічої збірної Бразилії та дві “бронзи” (1996, 2000) – з жіночою збірною.
Ще більш унікальним є досягнення американця Карча Кірая. У нього два “золота” (1984, 1988) у класичному волейболі та одне у пляжному волейболі (1996) в якості гравця. А 2020 року він привів до перемоги на Олімпіаді жіночу збірну США.
У китаянки Лан Пін дві золоті медалі з інтервалом у 32 роки (в 1984 – в якості гравчині, в 2016 – в якості наставниці).
Головний тренер збірної Польщі Нікола Грбіч в 2000 році став олімпійським чемпіоном у складі збірної Югославії, яка у фіналі обіграла команду росії (3:0). А в 2024 році він привів до срібних медалей польських волейболістів, але вже в якості наставника.
Головний тренер збірної Франції італієць Андреа Джані двічі ставав срібним призером Олімпіади (1996, 2004) та один раз бронзовим (2000), а в 2024 році дістався “золота” як тренер.
Цікаво, що Грбіч та Джані взяли медалі в якості наставників не із своїми національними збірними.
Фото: en.volleyballworld.com
