Головний тренер львівського «Баркому-Кажани» розповів про старт команди у польській Плюс-Лізі.
Цьогорічний сезон став історичним для львівського та українського волейболу. Вперше в історії клуб «Барком-Кажани» виступає в одному із найсильніших національних чемпіонатів європейських країн польській Плюс-Ліги. Причому львів'яни грали б у ній навіть, якби не було війни, оскільки всі основні питання про виступ українців в чемпіонаті Польщі були узгоджені ще минулого року.
І ось минуло вже вісім турів нового сезону, а це половина першого кола за 16 учасників турніру. «Барком-Кажани» стартові 6 матчів програв, а потім здобув дві перемоги. А ще український клуб за цей період провів найбільше партій серед всіх команд, оскільки рівно половину матчів (4) завершив у п'яти сетах.
– Насамперед хочу зазначити, що наші очікування повністю виправдалися. Це справді один із найсильніших національних чемпіонатів, причому, як на мене, не лише нашого континенту, а й світу. Адже тут зібрані гравці дуже високого рівня, включаючи чемпіонів світу та Європи, переможців Ліги націй, європейської Ліги чемпіонів тощо. Тут кожен клуб – це дуже сильний та амбітний колектив, зі своєю інфраструктурою, великим ігровим залом та величезною армією вболівальників. Багато команд мають чималий досвід виступу в європейських кубкових турнірах, а такі клуби як «Закса», «Ястржебські Вегель», «Ресовія», «Скра» є одними із лідерів європейського клубного волейболу. У цьому, на жаль для нас, є суттєва різниця між чемпіонатом України та чемпіонатом Польщі.
– Як Ви сприйняли перші невдачі команди, особливо тоді, коли не могли дотиснути суперників на тай-брейку?
– Ще раз повторю, що для хлопців все тут було вперше. Потрібен був час, щоб вони зуміли адаптуватися до цієї обстановки, великих залів і підтримки вболівальників наших суперників. Інтенсивність календаря у Плюс-Лізі теж вища, ніж це було в Україні. Ми можемо зіграти три матчі за 8 днів, включаючи переїзди з одного міста до іншого, і для поляків це абсолютно нормально. Тепер щодо самих поєдинків. Вже у другій грі ми на рівних боролися у двох партіях з досвідченою «Ресовією», поступившись їй лише в кінці 23:25 і 22:25. А потім пішли п'ятисетові поєдинки. Гра на тай-брейку – це також був для нас великий урок. Суперники почали застосовувати нові методи, особливо це стосувалося подачі. Ми звикли, що у вирішальні моменти йдуть силові подачі, а тут використовувалися різні, і вкорочені, і націлені. Доводилося і до цього пристосовуватись. Тому програвали саме у цьому компоненті, не були готовими. Але поступово пристосувалися. Відчуття після поразок? Вони, звісно, різні. Завжди думаєш, що треба було щось змінити, щось зробити по-іншому. Я гадаю, що це у кожного тренера таке.
– У вас в останніх іграх стабілізувався основний склад, і Ви не часто проводите заміни. З чим це пов'язано?
– Ті, хто зараз постійно виходять на майданчик, відповідають всім необхідним вимогам. Тому міняти їх у ході гри тільки для того, щоб дати пограти іншим волейболістам, я вважаю, невірно. Це моя думка і моя позиція. З іншого боку, я бачу, як на тренуваннях усі хлопці працюють за повною програмою та готові будь-якої миті вийти на майданчик. Скажу так. Попереду ще тривалий турнір, ми маємо провести 30 матчів на найвищому рівні, тож, сподіваюся, у всіх буде шанс себе проявити.
– І ось прийшли перші перемоги. Спочатку ви обіграли досвідчений клуб «Скра» 3:2, а потім завдали поразки команді «Чарні Радом» 3:0. Щось змінилося у психології гравців?
– Звісно. Вони зрозуміли, що можна досягати успіху в іграх з будь-яким суперником, навіть якщо в його складі грають зірки першої величини. Наприклад, у команді «Скра» виступав один із найсильніших діагональних світу Атанасьєвич. В матчі з нами він теж грав чудово й набрав 30 очок. Але ми таки виграли. Отже, зуміли знайти засоби, щоб навіть із такими суперниками досягати позитивного результату. Хлопці це чудово розуміють і на наступну гру вже виходять впевненішими у своїх силах.
– До речі, про наступні матчі. Попереду у «Баркома» ігри з командами «Закса» та «Ястржебські Вегель», які представлення не потребують. Якось особливо будете налаштовуватись на ці поєдинки?
– Ні, абсолютно. Я вже казав, що для нас усі 30 матчів у польській Плюс-Лізі схожі на єврокубкові. Тому ніякого особливого настрою не треба. Усі розуміють, що на нас чекає складний матч і необхідно віддати всі сили, щоб обіграти суперників. А те, що буде «Закса» чи «Ястржебські Вегель» – це лише додаткова мотивація виявити себе на високому рівні.
– У Львові давно не були?
– На жаль, так. Графік ігор такий щільний, що поки немає можливості повернутися в Україну. Хоча деяким волейболістам у різних випадках ми дозволяємо поїхати додому на день-два. Коли буде невелика перерва в чемпіонаті Польщі, тоді обов'язково повернемося до Львова.
– І останнє запитання. Які завдання ставите у чемпіонаті Польщі?
– Головне завдання, постаратися досягти такого прогресу, щоб грати на рівні всіх учасників польської Плюс-Ліги та піднятися за підсумками турніру якомога вище у турнірній таблиці. Вважаю, що для дебютантів чемпіонату Польщі це було б добрим досягненням.
