Наставник львівського «Баркому-Кажани» високо оцінює шанси команди на майбутній період.
Львівський волейбольний клуб «Барком-Кажани» зіграв рівно 20 матчів у сезоні 2023-2024 років, а це означає, що дві третини дистанції турніру вже позаду. Попереду ще десять поєдинків і за їхніми результатами ми дізнаємось на якому місці у груповому етапі фінішує українська команда.
Цікаво, що якщо порівнювати з виступом львів'ян у минулому сезоні, то після 30 матчів було 8 перемог. Зараз саме стільки разів підопічні Угіса Крастіньша вже вигравали у своїх суперників.
– Угіс, у минулих інтерв'ю, Ви говорили, що хочете виступити цього сезону у Плюс Лізі краще, ніж рік тому. Зважаючи на те, що за кількістю перемог на даний момент команда вже повторила той результат, задоволені тим, як граєте у турнірі?
– Тренер рідко коли повністю задоволений результатом (усміхається). І, на мою думку, ми могли б здобути більше перемог і набрати більше очок. Але якщо говорити в цілому, то наша команда виглядає непогано на тлі всіх інших учасників. У своєму активі ми маємо перемоги навіть над провідними клубами чемпіонату Польщі.
– Ви маєте на увазі виграші у таких відомих клубів, як триразовий переможець Ліги чемпіонів «Закса» та «Алурон Варта», який зараз йде на другому місці у турнірній таблиці?
– Так, насамперед, саме ці матчі. Причому із «Заксою» ми досягли успіху на її майданчику, вигравши з рахунком 3:1. А у грі з «Алурон Варта» двічі поступалися під час зустрічі, але зуміли переламати ситуацію на свій бік та виграти 3:2. Крім того, нам вдалося двічі перемогти команду «Богданка ЛУК» (Любін) і одного разу «Індикпол-АЗС» (Ольштин), які знаходяться у верхній частині турнірної таблиці. Але, як я вже сказав, ми могли мати ще більше очок. Особливо невдало для нас склався старт чемпіонату, коли програли кілька матчів поспіль і початок цьогорічного календарного року. Тут була серія ігор із командами з нижньої половини таблиці, але ми зіграли невдало і зазнали низки образливих поразок.
– Попереднього разу Ви зазначали, що початок сезону не вийшов вдалим через те, що команда дуже змінилася і волейболісти просто не встигли зігратися. Зараз вже можна бачити, що Ви знайшли оптимальний стартовий склад, який, якщо не рахувати травм та пошкоджень, постійно виходить на майданчик. У зв'язку з цим таке питання – якщо порівнювати «Барком-Кажани» зразка 2022-2023 років і нинішнє, яке виглядає сильнішим?
– Насамперед, я хочу подякувати тим хлопцям, які були з нами минулого сезону. Майже для всіх тоді все було вперше, і в таких сильних чемпіонатах мало хто грав. Хіба що наші легіонери та й то не всі. Тому всім їм велика подяка за ті 30 очок та 8 перемог, а потім ще дві перемоги у матчах за 13-14 місця. Вони довели, що й український клуб може гідно грати в одній із найсильніших національних ліг Європи.
Якщо брати нинішній основний склад, то в ньому по суті залишилося лише два гравці – Василь Тупчій та Владислав Щуров. Причому обидва вони помітно додали. Явно підсилив команду наш нинішній капітан Ілля Ковальов, з яким я добре знайомий по іграм за збірну України. Ще один українець Ярослав Пампушко виступає на позиції ліберо та у своєму дебютному сезоні діє надійно. Тому він грає частіше, ніж Дмитро Канаєв. Щодо легіонерів, то я теж ними задоволений. Насамперед це стосується з’язуючого Денніса Петровса і центрального блокуючого Мойзе Гуйє. Перший практично завжди впевнено веде гру команди, намагається діяти надійно та водночас нестандартно для суперників. Французький волейболіст теж намагається постійно діяти хорошому рівні. А в поєдинку з «Алурон Варта» він видав просто чудову гру, набравши 22 очки, що для гравця його амплуа є високим показником.
Дуже талановитий і багато що вміючий аргентинський догравальник Лучано Палонски. Якби він завжди проводив матчі на тому високому рівні, який може показувати, то, найімовірніше, був би одним із найкращих гравців ліги. Але поки що йому не вистачає стабільності. А оскільки Лучано ще досить молодий гравець, то, мабуть, його найкращі матчі ще попереду. Це саме стосується і Крістерса Дардзанса, який, найчастіше, виходить на заміну. Просто його час у великому волейболі ще не настав.
Відзначу також і тих хлопців, які завжди готові вийти на майданчик по ходу гри. Вони дуже стараються на тренуваннях та виконують ті завдання, які перед ними ставляться під час матчів. А іноді їхня поява вносить перелом у грі з суперником. Як, наприклад, сталося в одному із поєдинків із Олегом Шевченком. Його вихід став для команди визначальним, і ми тоді здобули перемогу.
Тому, підбиваючи ось такий невеликий підсумок, я впевнений, що нинішній склад «Баркома-Кажани» сильніший за попередній. І якщо у нас далі все вийде, то ми будемо здатні поборотися не тільки за місце в десятці, а може навіть і вище – спробуємо пробитися до серії плей-оф за місце у вісімці найсильніших.
– А якщо брати рівень чемпіонату Польщі, то яким Ви його бачите зараз і яким він був у рік Вашого дебюту?
– Явно виріс середній рівень команд, тобто ті клуби, які були трохи слабші за лідерів, стали підтягуватися до них. Звідси й багато несподіваних результатів. Навіть аутсайдери можуть відбирати очки у команд, наприклад, із першої п'ятірки. З іншого боку, помітно здав клуб «Закса», який має дуже серйозні проблеми у зв'язку з травмами провідних гравців. Не випадково ця команда зараз перебуває на 10-му місці і вже вибула з Ліги чемпіонів.
“Ястршембскі” – “Барком-Кажани”: трансляція матчу 22-го туру ПлюсЛіги
– Угіс, не можу не запитати і про збірну України. Останнім часом точиться багато розмов про те, що будуть нові вибори головного тренера команди, яку Ви очолюєте з 2017 року. Що можете сказати з цього приводу?
– Можу сказати, що мій контракт зі збірною завершився наприкінці грудня 2023 року. Які будуть рішення далі і хто очолить збірну – не мені вирішувати. Зазначу лише, що ми з моїм тренерським штабом, гадаю, провели хорошу роботу. Вигравали Золоту Євролігу, тричі грали у чвертьфіналах як чемпіонату світу, так і чемпіонату Європи, вперше брали участь у Кубку претендентів та олімпійському відборі. З хлопцями зі збірною я постійно спілкуюся, стежу за їхнім виступом і в Україні, і у закордонних чемпіонатах. Хочу лише побажати, щоб збірна України, зі мною це буде, або без мене, надалі прогресувала і досягала нових висот.
Я ще хочу подякувати всім українським вболівальникам, які завжди нас підтримують. Декому з них вдається навіть приходити на наші матчі у Польщі, і хлопці це дуже цінують. Адже ми, перш за все, граємо саме для людей. І якщо в такий важкий для країни час наші волейболісти своїми успіхами можуть підняти хоча б трохи їм настрої, то ми свою роботу проводимо не дарма.
