Минулого тижня ми уважно слідкували за виступами молодіжної чоловічої збірної України, яка подолала 2-й раунд кваліфікації до Євро.
Нагадаємо, наша команда посіла друге місце у групі F в компанії з такими суперниками, як Словенія, Фінляндія та Бельгія. «Синьо-жовті» розпочали турнір з поразки господарям турніру словенцям, але після цього провели дві зустрічі на високому рівні, в яких здобули шість очок. Тепер на українців очікує 3-й етап відбору, який відбудеться у липні. А поки надамо слово головному тренеру молодіжної збірної Миколі Пасажину для підведення підсумків виступу команди на етапі, що минув.
-- Миколо Миколайовичу, здобутий результат -- друге місце у квартеті -- можна вважати успішним?
-- Так, звичайно. Я вже казав, що на турнір ми їхали з думками про перше місце і прямий вихід до фінальної частини чемпіонату Європи. Але хід змагань наші плани трохи підкоригував. Нашим головним конкурентом були господарі – словенці. А ми відповідно були суперником номер один для них! Думаю, що не випадково вони склали календар групи таким чином, щоб у перший день зіграти з Україною -- як-то кажуть, взяти нас іще тепленькими і не розігрітими.
-- Але першу партію у тій зустрічі ви виграли. Проблеми почалися у наступних сетах…
-- На початку поєдинку нам все вдавалося – і подача, і прийом, і атака. Ми виграли першу партію і так само впевнено діяли в другій партії. Але за рахунку 22:20 стався незрозумілий збій у наших діях – у першу чергу, в атаці. Усьому виною наші ж помилки – одного разу ми пробили в аут, другий м’яч був заблокований, третій був відіграний обороною суперника. Оскільки маємо справу з молодіжними командами, то психологічна перевага миттєво перейшла на інший бік майданчика. У третій та четвертій партіях наші гравці перебували в ступорі, причому це можна сказати про усіх виконавців – заміни в цей момент не допомагали.
-- Як тренерському штабу вдалося після цієї прикрої поразки зібрати команду на другу гру?
-- У першу чергу треба було зрозуміти, що трапилося з колективом, чому хлопці провалили кінцівку першої зустрічі. Можливо, у них був присутній деякий мандраж, не варто також скидати і фактор дальнього перельоту, який в перший день змагань ще впливав на самопочуття спортсменів. Гравці нас переконали, що розуміють всю відповідальність. До того ж, хлопці добре розуміють гру, вони уважно прислухалися до наших тактичних настанов. На щастя, в наступних матчах такого більше не було. Нам допомогла відеокамера: завдяки проведеному аналізу гри Фінляндія – Бельгія ми змогли добре підготуватися до матчів з цими командами. Наші гравці вийшли на ці зустрічі впевненими у своїх силах, і проблем вже не було. У другий день проти фінів зіграли добре, а у третій, проти бельгійців, -- дуже добре! Здобуте друге місце у групі я вважаю дуже позитивним результатом.
-- Те, що саме Олег Плотницький стане найбільш результативним гравцем нашої команди на турнірі, ви очікували?
-- Так, звісно. Цей гравець – один із лідерів харківського «Локомотива», не менш якісно він проявляє себе в матчах за збірну. Суттєвий вклад щодо кількості набраних очок вніс і наш діагональний Дмитро Вієцький. На цих хлопців ми дуже розраховували, на їхніх якостях великою мірою і будували гру команди.
-- Словенія, на вашу думку, заслужено фінішувала на першому місці у квартеті?
-- Це хороша, рівна команда. Перемогу у матчі з нами вони здобули не без допомоги фортуни і раділи так, наче вже здобули перше місце на чемпіонаті Європи. Заради справедливості скажу, що наступні матчі вони провели на більш високому рівні тому їхню загальну перемогу в групі можна вважати заслуженою.
-- Напевно ви вже бачили перелік збірних, які разом з Україною потрапили до 3-го відбіркового раунду. Потрапити до фінальної частини Євро нам по силах?
-- Цілком. Завдання стоїть абсолютно реальне. Команди, які ймовірно складуть конкуренцію нам у липні, не такі страшні і небезпечні, щоб їх боятися. Зараз очікуємо на жеребкування. Крім того, звернулися до Міністерства молоді та спорту, яке розподіляє фінансування нашої збірної, аби знайшлася можливість прийняти 3-й раунд кваліфікації на території України. Перевага рідних трибун – неабиякий плюс. Але чи здійсняться ці плани, стане відомо згодом…
– І наостанок – ще трохи про вашу поїздку у Словенію. Кажуть, вона завершилася на досить екзотичній позитивній ноті: команда побувала в одному з найкрасивіших міст світу – Венеції... Ця подорож була спланованою, чи рішення поїхати у місто на воді було спонтанним?
– Ще напередодні від'їзду з України, під час планування поїздки, ми помітили, що Венеція знаходиться досить недалеко від місця проведення матчів нашої групи – усього у 130 кілометрах. Тож ми вирішили, що було б нерозумно відмовлятися від можливості побачити це італійське диво – музей на воді.
Щоправда, гравцям нашої команди до пори до часу нічого не казали. Запропонували їм поїхати до Венеції вже після другої гри з фінами. Зрозуміло, що всі радо прийняли нашу ідею. Хлопці з подвійною мотивацією грали в останній день з бельгійцями, бо знали, що на них очікує винагорода – екскурсія до Венеції. У цьому місті ми пробули усього кілька годин, але вражень, повірте, дуже багато! Поверталися додому не лише з відчуттям добре виконаної роботи, але й окрилені свіжими емоціями від побаченого. Тож є мотивація для подальших перемог!
За матерiалами прес-служби ФВУ