Головний тренер ВК «Волинь-Університет-ОДЮСШ» Богуслав ГАЛИЦЬКИЙ в інтерв’ю прокоментував матчі команди з «Галичанкою» у 8-му турі Суперліги (0:3, 1:3).
- Півмісяці я не бачив команду, і це не могло не позначитися на результаті (Богуслав Галицький працював з юніорською збірною України. –прес-служба). Мали вигравати першу партію першого матчу, адже вели 24:22. Далі – супернику було простіше. «Галичанка» перехопила ініціативу і, можна сказати, дві партії легко виграла.
Наступного дня вже ми легко виграли першу партію – постійно вели п’ять м’ячів. Потім гру вже контролював суперник, а ми, як могли, чинили опір. Команда була не готова. Перед усім, в психологічному плані, адже заздалегідь відчули себе тими, що програли.
- Наскільки відчувалася відсутність Любові Ужви?
- Дуже відчувалася. Адже це лідер команди.
На ії позицію мені прийшлося ставити центрального гравця – Анастасію Тищенко. Це, як футболі захисника на ворота поставити. І в цих матчах вона взагалі не зіграла. Стріляла по аутам. Якщо б грала, як може, була б зовсім інша гра. А так відіграла з негативним показником ефективності. В цих матчах ми в основному набирали очки через третю та другу зони. А коли ми обігравали «Галичанку», це відбувалося в основному за рахунок атак з четвертої зони.
В цих матчах полетіла подача – прийому не було, прийшлося грати в «чотири», але там нічого не виходило – як у Осачук, так і у Тищенко. Що вони два тижні робили безе мене – не знаю (здивовано). З вівторка почну розбиратися. Хоча вже знаю, які вправи треба дати. Адже треба підняти швидкість, треба підняти темп, підняти четверту зону. Наступні ігри вже будуть іншими з нашого боку. Це ми побачимо вже в найближчих матчах – з «Педуніверситетом».
Були і позитивні моменти. Виходила на майданчик та навіть забивала Вікторія Даньчак , яка грала у складі юніорської збірної в нещодавніх змаганнях. Негативний момент – невдала гра зв’язуючої Олени Рудик.
- Що скажете про гру суперника?
- «Галичанка», як на мене, показала свою кращу гру в цьому чемпіонаті. Вийшли просто, як звіри. Ми, навпаки, зіграли найгіршу гру в цьому чемпіонаті.
У складі суперника відзначив би Олени Туркулу, яка і подала, і заблокувала, і забила. Вона просто молодець – немає слів. В першому матчі вона робила можливе і неможливе, виглядала на голову, якщо не більше, сильніше решти гравців своєї команди. І це не тільки моя думка. На такій легкості вона знімалася – Олена явно переживає другу молодість. На такій висоті, на такий швидкості – я був просто в захваті.
- Чи можна сказати, що на першому етапі «Волинь» вже виконала турнірну задачу?
- Відповім так. Я дуже радий, що ми зіграли матчі з такою сильною командою, як «Галичанка». Тернопільська команда заслужено йде на другій сходинці. Тут і склад рівний, і досвідчені гравці є в складі. Моя задача в цих матчах була така: побачити помилки своїх підопічних у матчах з таки суперником. І дівчатка це прекрасно розуміли: я рота ще не відкрив на післяматчевому зборі, а вони вже сказали: «Ми побачили свої помилки». А моя найближча ціль – підготувати гравця національної збірної. Мені дуже подобається, коли є, з ким працювати, коли є перспектива.
- Але за медалі теж хочеться поборотися?
- Звісно, але я хочу, щоб моя команда зробила це так, щоб люди сказали: «Так, це дійсно призер чемпіонату України». Звісно, ми боротимемося за медалі.
- Коли повернеться до лав команди Любов Ужва?
- Якщо в неї проблеми з меніском, то можливо вже за місяць, якщо з хрестоподібними зв’язками, то від двох до шести.