Головний тренер "Локомотива" підкреслив величезну значимість психологічного настрою гравців обох команд.
ЛЬВІВ
8 квітня. "Барком-Кажани" - "Локомотив" (20.15)
9 квітня. "Барком-Кажани" - "Локомотив" (18.00)
ХАРКІВ
21 квітня. "Локомотив" - "Барком-Кажани"
22 квітня. "Локомотив" - "Барком-Кажани" (в разі потреби)
ЛЬВІВ
28 квітня. "Барком-Кажани" - "Локомотив" (в разі потреби)
Тиждень тому, в останньому турі другого етапу національної першості, "Локомотив" у гостях дещо несподівано упевнено здолав чинного лідера усього поточного сезону - 3:0. Проте, за словами наставника харків'ян Ігоря ЗЯБЛИЦЕВА, про ту гру його підопічні вже забули. Адже вона фактично нічого не вирішувала, і суперники були позбавлені належної психологічної мотивації. Інша річ - нинішні поєдинки! У них вирішується доля золотих медалей чемпіонату, і тут фактор морального настрою грає величезну роль. На чиєму боці тут виявиться перевага - той і диктуватиме свій сценарій подій на майданчику. А ось при якісь тактичні сюрпризи, на думку спеціаліста, вести розмову вже недоречно...
- Протягом сезону ми вже настільки вивчили манеру гри і можливості "Баркома-Кажани", що навряд чи львівська команда зможе нас чимось здивувати. Втім, як і наша - її. Інша річ, що протягом чемпіонату гра обох колективів значно корегувалася. Звісно, у кращий бік, оскільки постійна практика допомогла гравцям, пробачте за тавтологію, краще зігратися. Це зменшило кількість помилок і, навпаки, поліпшило якість колективних дій. А взагалі всі поєдинки з "Баркомом-Кажани" стали для наших молодих вихованців хорошою школою і принесли їм багато користі. Навіть програний вчисту фінал Кубка України, коли волейболісти "Локомотива" елементарно "перегоріли".
Кажуть, на помилках вчаться? Згоден! Ось і ми вчилися. А наскільки вправними учнями змогли стати - фінал покаже! Принаймні, вірю, психологічно ми суперникам більше не поступимося. І, гадаю, наші очні вирішальні поєдинки всього сезону стануть справжньою боротьбою нервів. Тому наявність у строю всіх виконавців має суттєве значення. І я дуже радий, що нарешті відновився Іван Слинчук. Майстер його калібру нам просто необхідний. Так, через травму він не має достатньої ігрової практики, проте вогонь у його очах мене дуже тішить. Утім, можу сказати це і про всіх інших хлопців. Будемо боротися!
