Граючий тренер «Білозгара-Меуніверситету» вірить, що її команді знову по силах опинитися в трійці призерів.
Срібне сходження «Білозгара-Медуніверситету» в минулому чемпіонаті жіночої Суперліги для багатьох стало величезним сюрпризом, оскільки попервах навіть у турнірі фінального квартету йому відводили роль «четвертого зайвого». Проте молоді дівчата під керівництвом досвідченішої наставниці виявили завидну волю до перемоги і по-справжньому непоступливий характер, зрештою випередивши «Волинь-Університет-ОДЮСШ» та «Галичанку-ТНЕУ-ГАДЗ».
Та чи не стане «Білозгар-Медуніверситет», так би мовити, каліфом на годину? Певною мірою, відповідь на це запитання дала гра команди у стартовому турі нинішнього чемпіонату Суперліги, де вінничанки двічі здолали волейболісток «Сєвєродончанки» - 3:0 і 3:0.
- Рахунок переконливий, проте обидва матчі вийшли досить напруженими, - зауважила Юлія ЯКУШЕВА. - Насправді, «Северодончанка» сподобалася старанням і жагою боротьби, тому, переконана, надалі вона ще здобуде немало очок. Що ж до моїх підопічних, то хочу похвалити їх за те, що чітко виконували всі настанови, проявили тактичну дисципліну. Звичайно, без помилок не обійшлося, але я би дуже здивувалася, якби обійшлося взагалі без них. Так, нам фактично вдалося зберегти минуло сезонний склад, однак він ще тільки продовжує шлях до свого серйозного становлення. Дівчата це розуміють, тому залихвацького настрою після здобуття срібних нагород ні в кого нема навіть близько.
Взагалі, мені дуже приємно було розпочати чемпіонат у домашніх стінах. Адже раніше ми посідали місця внизу турнірної таблиці, тож у стартових турах обов’язково вирушали до когось у гості. А тут – рідний зал і хороша підтримка вболівальників, яких зібралося чимало. Гадаю, це в солідній мірі посприяло нашому вдалому старту і здобуттю шести очок.
Що далі? У другому турі нас очікує гостьове протистояння з «Хіміком». Попри певні кадрові втрати у міжсезоння, він все ж зберіг досить потужний склад, і в недавньому поєдинку за Суперкубок красномовно підтвердив свій статус головного фаворита нинішнього чемпіонату. Проте це аж ніяк не означає, що ми вирушимо до Южного, так би мовити, з білим прапором. Бо, по-перше, чим сильніший суперник – тим цікавіше грати з ним. А по-друге, реально відчуваємо в собі сили дати грізному супернику гідний бій і посперечатися за здобуття очок. Іншого завдання перед нами й бути не може. Адже ми націлюємося знову посперечатися за місце на п’єдесталі!