Про волейбол, волейбольні ритуали та книжки – у інтерв’ю з діагональним ВК «Барком-Кажани» Михайлом Бібером.
- Що потрібно мати для волейболіста, щоб займати ключові позиції?
- Треба бути високорослим, високо стрибати та добре бити. Алгоритми рахувати не треба. Але думати потрібно, бо волейбол – то інтелектуальна гра: треба думати багато, бездумно і без голови не можна грати.
- Що до травм. Мав чи ні? Адже волейбол досить травматична гра.
- Якраз на початку сезону була травма: голеностоп підвернув на тренуванні. На два тижні вилетів з гри. От зараз таку саму травму на Єврокубках отримав наш капітан Женя Кісілюк.
- Твоя мама працює волейбольним тренером. Чи часто підказує, коли робиш помилки?
- Так, підказує. В дитинстві вона мене навчала і кожен день щось пояснювала. Зараз це менше, я сам розумію свої помилки, але всерівно прислухаюсь до неї. На тренуваннях, коли був менший – мама мене часто карала: наприклад, 50 присідань.
- Твоя спеціальність – логістика. Чи після закінчення волейбольної кар’єри не думав про цю професію?
- Я цього не виключаю. Можливо. Мені подобалось те, що я вивчав.
- Чи любиш читати книжки?
- Люблю. Часто, коли їдемо на виїзд – є час в потягу, автобусі. Інколи між тренуваннями. Інколи приходжу виснажений і не надто маю бажання брати книжку до рук, тоді дивлюсь відео.
- Через прізвище – тебе випадково не порівнювали з Джастіном Бібером?
- Було таке. Я віджартовувався, що його двоюрідний брат. Не ображався, коли порівнювали. Це нормально.
- Нині «кажани» найсильніша волейбольна команда в Україні. Як вам це вдалось?
- Як такого секрету немає. Потрібно тренуватись і викладатись на іграх, і воно прийде.
- Як ви з таким ростом розміщаєтесь в купе, коли їдете на виїзд в інше місто?
- Тяжко. Я ще не найвищий. У нас є гравець, який має 2,09. Йому дуже тяжко. Відкриваємо двері в купе і ноги в коридор виставляємо. Серйозно.
- Ти старожил в команді. Починав з самих початків. Маєш якісь привілеї?
- В нас повна демократія в команді.
- Чи є в команді внутрішні традиції чи ритуали?
- Завжди включаємо на тренуваннях музику. Всі вибирають кілька пісень і так складаємо плей-лист. Найбільше реп іноземний. Під нього тренуватись дуже добре. Інколи рок. Звісно підспівуємо і підтанцьовуємо.
- Чи маєш якісь власні ритуали перед виходом на поле?
- Не дуже вірю в такі штуки. Перед матчем стаємо в коло, тренер дає вказівки і ми кричимо назву команди. Просто і лаконічно.
- Який зараз стан волейболу в Україні і Львові зокрема?
- Хотілось би краще. Зараз в Суперлізі 8 команд. Коли ситуація в країні не стабільна, спорт не може повноцінно розвиватись.
