Про любов до волейболу та як потрапив у спорт – ми розпитали у діагонального гравця "Барком-Кажани" Юрія Томина. До речі, у неділю, 23 грудня, Юра святкуватиме своє 30-річчя.
- Юро, перш за все вітаємо тебе з новорічними святами. Щастя, здоров’я тобі і твоїй родині. Поділись планами, де святкуватимеш зимові вихідні
- Однозначно вдома, в Коломиї. Бо мені це не вдавалось фактично ніколи. Цього року попадаю, ніби.
- Розкажи трошки про себе. Звідки, де вчився волейболу, як потрапив до Львова?
- Насправді у волейбол я потрапив чисто випадково. В дитинстві ніколи не займався цим видом спорту. Все почалось десь в дев’ятому класі. Я взагалі займався баскетболом. Але один мій хороший друг, коли ми збирались літом, грав у волейбол. І мені сподобалось. Почав ходити до свого друга у Коломийський політехнічний коледж на тренуватися. А далі, коли навчався у вищому професійному училищі, продовжив гру на уроках фізкультури. Так що професійної якоїсь підготовки я не проходив. Поки вчився – грав у волейбол на уроках фізкультури і на змагання їздили. А потім мене взяв в аматорську волейбольну лігу тренер Усачук Володимир Степанович. Ніяких специфічних тренувань не було, просто перед виїздом збиралися на кілька тренувань і їхали. Тоді мене поставили діагональним. Насправді, ця позиція мені мало що говорила, бо професійної орієнтації ще не було. Пояснили: тут стоїш, нападаєш звідси і звідси. І все. З того часу і залишився діагональним гравцем. Але сьогодні змінилося все. І моє сприйняття, і розуміння, і рівень гри. А щодо волейбольної кар’єри, то після аматорської ліги був хмельницький «Новатор». Далі надійшла пропозиція від харківського «Локомотива» і там я грав ще 8 років. Тепер от «кажани».
- Тобто, волейбольна кар’єра не була для тебе самоціллю?
- Я сам з Коломиї. А там волейбольних шкіл ніколи не було. Хіба баскетбольні. Мій покійний дідусь був вчителем фізкультури. І коли я ходив до нього, то більше займався баскетболом. 5-6-7 клас ходив на баскетбол. Потім пішов у ліцей. А там баскетболу не було. Тому на фізкультуру я зовсім не ходив. Хоч і вчився досить непогано. Як уже казав, випадково, після літньої гри на вулиці мені сподобався волейбол. Так все і закрутилося.
Юрій Томин №17 \ фото cev.eu
- Як тобі у Львові?
- Дуже добре. В Коломиї в мене живе дружина і чотирьохрічний син. Тому нам дуже зручно з точки зору географії зустрічатися. Звісно, перед «кажанами» я розглядав варіант гри у закордонній команді. Але сім’я переважила. І це зрозуміло. У Харкові ми жили всі разом. Поки я у Львові – зустрічаємся на вихідних. Або я їду у Коломию, або дружина з малюком до мене. Часто бачимося. Львів гарне місто. Але мені бракує метро, як у Харкові. З пересуванням тут суцільні проблеми.
- Що для тебе волейбол?
- У Львові мені дуже подобаються тренування. Надзвичайно якісні. З тренувань ти для себе можеш винести, напевно, більше, ніж з ігор чемпіонату. Та й рівень команди теж високий. Волейболом я займаюся півжиття. Для мене ця гра стала усім. Я отримую від неї задоволення, ресурси для життя, заробіток. Повторюсь. Волейбол дав мені все, що я маю на сьогодні.
- Які твої найбільші спортивні цілі та прагнення?
- Тренером точно не хочу бути. Не моє. А щодо цілей. Моє основне завдання – якісна гра, перемога команди у чемпіонаті України, Кубку України. Щодо особистих прагнень. Вони приходять разом із загальним результатом. Я ніколи надто не вірив, що стану майстром спорту – став. При чому майстром спорту міжнародного класу. Головне здоров’я – без травм.
- Щоденний графік волейболіста напружений. Розкажи, як виглядає твій стандартний день.
- Насичений. Як мінімум 4 години це тренування. Якщо пощастить – відпочинок між тренуваннями. Просинаюсь о 8. Йогурт з мюслі, чай з печивом – і тренування. Потім приходжу додому. Обідаю, відпочиваю (щоб відновитись) – і знову тренування. До речі, я зазвичай сам собі готую. Люблю готувати супи, борщі. В мене це непогано виходить. Останнє, що готував – суп і плов. Але понад усе люблю картоплю у всіх видах. Особливо смажену.
- Що побажаєш своїм вболівальникам напередодні різдвяних свят?
- Звісно веселих свят. Щоб не хворіли, свята були хорошими, благополуччя в новому році, нових звершень, усі негаразди хай залишаться у старому році. І хай у всіх все буде добре.