У волейбольному спорті він з другого класу. Тож волейбол називає не роботою, а життям. Про спорт та особисті мрії розповів гравець львівських «кажанів» Владислав Богатирьов.
- 16-17 квітня «кажани» гратимуть фінальні матчі Чемпіонату України з волейболу. Які налаштування команди та твої особисті?
- Звісно, готуємось. Ми весь сезон йшли до фіналу. Зараз активно тренуємось, відпрацьовуємо тактику. Дивимось матчі «Серця Поділля», намагаємось максимально добре підготуватися до фінальних ігор.
- Як оцінюєш суперника «Серце Поділля»?
- Ми давно знаємо цю команду, грали з ними у фіналі Кубка України. Команда сильна. Вони амбіційні, хочуть відібрати у нас чемпіонство. Але саме це дає нам певну мотивацію. Волейбол є волейбол. Нам потрібно добре зіграти гру не залежно від суперника.
ВК "Барком-Кажани" Львів \ фото: kazhany.lviv.ua
- Розкажи, скільки часу ти у спорті?
- Напевно, з другого класу. У своїй школі,у Нікополі (Дніпропетровщина), я виділявся високим ростом і тренер запросив спробувати волейбол. Цей спорт був дещо іншим. Не футбол, не баскетбол. Мені сподобалося. Тренувався спочатку для себе, про жодну волейбольну кар‘єру і не мріяв. Але так вийшло, що після дев’ятого класу мене забрали до Харкова, в «Локомотив» харківську школу. Так все закрутилось і волейбол став моїм життям. Скоріше життям, ніж роботою. Все, чого досягнув – досягнув завдяки волейболу. Для мене це більше, ніж спорт. Грав в команді «Локо-Експрес» Харків, «Дніпро». Я пройшов всі сходинки волейбольного спорту. Була перемога в дитячій лізі, першій, вищій лізі, далі Суперліга. В моїй сім’ї спортсменів не було, я перший. А зважаючи на те, що єдина дитина в сім’ї, то дякую батькам, що відпустили у цей спорт. Адже з дев‘ятого класу вже не дома. Закінчував харківський інститут фізкультури, тренер за спеціальністю. Намагаюсь переймати певні секрети у нашого тренера на майбутнє.
- Додому їздиш часто?
- Я вже третій рік живу у Львові. Полюбив це місто. Вдома буваю раз в рік. Ось буде відпустка після завершення сезону і обов‘язково поїду додому, до батьків. Більше нікуди не планую. Для мене взагалі найкращий відпочинок – коли вся сім‘я поряд.
- Крім волейболу – який спорт ще любиш?
- Немає особливо часу на щось інше. Хоча люблю побігати у футбол, інколи баскетбол. Дуже люблю пляжний волейбол. Насправді тренування і підготовка до наступного тренування займає весь вільний час. За спортом більше спостерігаю, моніторю.
- Розкажи про свої цілі на рік.
- Перша ціль – чемпіонство. А далі думаю гарно провести відпустку і підготуватись до нового сезону.
- Про що мрієш?
- Дуже банальна мрія: головне, щоб всі рідні і близькі були здорові. Дуже хочу максимально зреалізуватися в житті, мати можливість допомагати батькам.
Владислав Богатирьов \ фото: Микола Миколайович