Команда зі Львова міцно закріпилася в турнірній таблиці на другій позиції.
Перенесені раніше матчі в рамках звітного туру мали дати відповідь на питання: зуміють «Барком-Кажани» стати єдиними вправними переслідувачами одноосібного лідера – СК «Епіцентр-Подоляни» чи вони продовжать це робити в компанії з ВК «Житичі-ПНУ» і, можливо, навіть із «Покуття-Прибилів»? Тобто, інтрига у боротьбі за передові позиції в чемпіонаті могла засяяти новими інтригами та цікавинками. Однак виявилося, що у здійсненні своїх планів підопічні Угіса Крастіньша гратися з опонентами в «кішки-мишки» не полюбляють…
ЖИТОМИР (СК ЖДУ)
ВК «Житичі-ПНУ» - «Барком-Кажани» - 1:3 (22:25, 19:25, 28:26, 20:25)
«Буревісник-ШВСМ» - «Покуття-Прибилів» - 3:2 (25:22, 21:25, 28:26, 23:25, 15:12)
«Барком-Кажани» - «Буревісник-ШВСМ» - 3:1 (25:15, 25:16, 23:25, 26:24)
«Покуття-Прибилів» - ВК «Житичі-ПНУ» - 0:3 (17:25, 14:25, 17:25)
Перший офіційний матч у 2021-му році одразу ж отримав статус надпринципового, оскільки в ньому зустрічалися нещодавні виборювачі почесного Суперкубка. Тоді, нагадаємо, у захопливому протистоянні львів’яни взяли гору над житомирянами лише завдяки трішки ліпшим діям у кінцівках кожної партії (3:0), але ж тепер останні приймали новоспечених володарів авторитетного трофею в домашніх стінах. А там втрачати дорогоцінні очки підопічні Сергія Терейковського ой як не люблять! Проте й львівському колективу далеко не вперше доводити, що вправно вирішувати поставлені завдання він спроможний на будь-якому майданчику…
Початок поєдинку повністю нагадував сценарій суперкубкової дуелі – суперники йшли, що називається, очко в очко. Але, на відміну від неї, роль провідних бомбардирів на себе взяли Дмитро Шоркін (у підсумку записав на свій рахунок 11 очок) та Ілля Ковальов (16 очок) - саме вони найчастіше змінювали рахунок на табло. Проте було зрозуміло, що довго так не триватиме, і все залежатиме від більш якісних дій їхніх партнерів. Зрештою, так воно й сталося: якщо у «кажанів» своєчасно активізувалися Антон Кафарена (загалом відзначився 23 рази) та Олег Шевченко (17 разів), то Шоркін аналогічної допомоги не дочекався. До того ж у важливі моменти господарі майданчику примудрилися тричі помилися на подачах. Їхні суперниками «подарунками» скористалися на всі сто, тому й повели в рахунку…
У другій партії розчарований Шоркін був уже не таким помітним, а тимчасового «спалаху» Віталія Бондара (у підсумку набрав 13 очок) вистачило тільки на те, щоби зберігати інтригу до рахунку 12:12. Надалі ж львів’яни, скориставшись розважливими діями зв’язуючого Олексія Головеня, котрий продовжив почергово виводити на зручні позиції для ударів усе провідне атакуюче тріо, видали потужний ривок – 9:2 і вже без жодних складнощів довели до успіху і цей сет.
Та коли відступати стало нікуди, «Житичі-ПНУ» віднайшли у своєму арсеналі дієві резерви. А точніше – зв’язуючий Сергій Євстратов, нарешті, на повну задіяв боснійського догравальника Алена Дідовіча (загалом той забив 15 разів). У відповідь на повну запрацювала «гармата» албанця Кафарени. Тож ця партія пройшла під знаком такого собі принципового протистояння легіонерів, котрі відзначилися по 8 разів.
…Коли після чергового влучання Кафарени «Барком-Кажани» повели – 21:16, здавалося, що до фіналу поєдинку вже недалеко. Однак Дідовіч дотримувався іншої думки і, за допомоги знову активного Шоркіна, спромігся не лише врятувати свою команду за подвійного матчболу суперників, але й поставити у сеті переможну крапку шикарним блоком!
Щоправда, наступна партія таки стала в поєдинку вирішальною. Бо Дідовіча та Шоркіна «кажани», після підказок Угіса Крастіньша, стерегли вже значно пильніше, і хоча роззабивався Бондар – житомирян це не врятувало. Адже підопічні Сергія Терейковського досі переважно губилися у «польоті ідей» Головеня, і після стрімких передач останнього все ті ж Шевченко, Квафарена і Ковальов надійних блоків майже не зустрічали…
Таким чином, «Барком-Кажани» знову здолали впертий опір ВК «Житичі-ПНУ» і, відповідно, збільшили від нього відрив у таблиці до двох перемог. А оскільки наступного дня вони, хоча й не без пригод, довели свою перевагу ще й над «Буревісником-ШВСМ» (Ілля Ковальов відзначився 18 разів, а Михайло Бібер – 14), то львівська команда міцно закріпилася на другій сходинці. Щоправда, житомирська команда, розгромивши в іншому поєдинку «Покуття-Прибилів» (Віталій Бондар відзначився 16 разів, Ален Дідовіч – 14, а Сергій Євстратов записав на свій рахунок одразу 6 ейсів із загальних 13!), не менш комфортно розмістилася на третьому місці, але у домашньому турі колектив Сергія Терейковського однозначно розраховував на більше…
Безсумнівно, на більше розраховували і волейболісти «Покуття-Прибилів», котрі до цих матчів за кількістю поразок йшли у таблиці четвертими. Однак зараз підопічним Костянтина Лисейка довелося повертатися додому майже ні з чим, оскільки, крім житомирян, вони поступилися ще й чернігівцям. Щоправда, у тому «бойовику» шальки терезів запросто могли схилитися й у їхній бік. Бо, незважаючи на гірші показники в усіх основних компонентах гри, вони помилялися значно менше, і коли Станіслав Азаров (загалом набрав 17 очок), Данило Свириденко (16 очок) та Ігор Меркушев (11 очок), образно кажучи, «зубами вигризли» у суперників запаморочливий четвертий сет, психологічна перевага була на їхньому боці. Однак «буревісники» виявилися стійкими хлопцями, і на тай-брейку Олександр Лук’янець (у підсумку відзначився 21 раз), Олексій Білик (19 разів) та Максим Николайчук (18 разів) таки оформили для свого колективу також дуже важливу перемогу. Адже тепер становище у центральній частині турнірної таблиці стало ще більш заплутаним…
