Громом серед ясного неба стала звістка про повернення у великий волейбол знаменитої української зв’язуючої Ірини Комісарової, яка зіграла за «Орбіту».
- Ірино, вітаю вас з поверненням у волейбол. Для всіх це стало великою несподіванкою. Розкажіть, як це відбулося?
- Для мене це теж чимала несподіванка. Травмувалася Оля Скрипак, мені подзвонили та запросили допомогти команді. Своїй рідній «Орбіті» я не могла відмовити. З радістю відкликнулася на прохання допомогти.
- Чи підтримували форму останнім часом?
- Звісно, ні. Граю тільки за ветеранів, останній раз влітку на чемпіонаті України, який відбувався в Коблєво. А так працювала у спортивній школі, тренувала маленьких діточок.
- Скільки часу у вас було, щоб підготуватися до перших матчів у складі «Орбіти»?
- Три дні. Упродовж цього періоду зігравалася зі дівчатками, адже всього лише двох з них знаю по виступам у чемпіонаті, з рештою – ніколи не грала.
- Які емоції викликало у вас повернення у волейбол, до вашої улюбленої справи, якій ви віддали більшу частину життя?
- Емоції позитивні, адже ще є бажання грати та перемагати. Звісно, фізично я не готова, тому грати важкувато. Допомагаю команді настільки, наскільки можу на цей час.
- На який термін повернулися у волейбол?
- Це залежатиме від того, коли відновиться Оля Скрипак. Скільки буду необхідна команді, стільки буду допомагати. «Орбіта» - моя улюблена команда, тут я розпочинала свій шлях у великому волейболі, приблизно тридцять років тому, коли дебютувала у чемпіонаті СРСР.
Які враження у вас залишилися від перших ігор за «Орбіту»?
- В цілому позитивні, адже дівчатка молоді та перспективні, що в «Орбіті», що у складі суперника. Звісно, мені потрібен час, щоб зігратися з партнерками по команді. В перший день, гадаю, просто треба було повірити, що і з новою зв’язуючою можна перемагати. Стосовно поразки, гадаю, нічого страшного не відбулося – попереду ще чимало ігор.
- Наскільки вам близький вам той волейбол, який пропагує нинішній наставник «Орбіти» Ігор Філіштинський?
- Ну волейбол близький мені у будь-якому виді (сміється). І швидкий волейбол мені теж близький, адже команди Володимира Бузаєва, з яким я співпрацювала багато часу, теж грали у такому стилі. Тому волейболу, який пропонує Ігор Філіштинський, мені знайомий та близький.
Ірина КОМІССАРОВА (Пухальська). Досьє.
Дата народження 18 червня 1970 року.
Майстер спорту міжнародного класу.
Зв’язуюча
Зріст – 185 см.
Кар'єра: «Орбіта» (Запоріжжя) — 1986-1995, «Емлакбанк» (Туреччина) — 1995-1997, «Орбіта» (Запоріжжя) — 1997-1998, «Гюнеш Сігорта» (Туреччина) — 1998-2000, «Вакіфбанк-Гюнеш» — 2000-2002, «Орбіта» (Запоріжжя) — 2003-2004, «Тіфон Азена» (Хорватія) — 2004-2005, «Вакіфбанк-Гюнеш Сігорта» (Туреччина) — 2005-2006, «Бешикташ» (Туреччина) — 2007-08, «Сєвєродончанка» - 2008-2012.
Досягнення:
Бронзовий призер Чемпіонату Європи 1993.
Володар Кубку ЄКВ 1990.
Чемпіон України 1993, 2009.
Чемпіон Туреччини 1996.
Володар Кубку України 1993, 2009.
Володар Кубку СРСР 1988.
Срібний призер чемпіонату України 1993, 1994, 1995, 2004.
Срібний призер чемпіонату Туреччини 1999, 2000, 2001, 2002, 2006.
Срібний призер чемпіонату Хорватії 2005.
Бронзовий призер чемпіонату СРСР 1989
Фіналіст Кубку ЄКВ 1995, 1996.
Учасник «Фіналу чотирьох» Ліги Чемпіонів 2006 (4 місце).
Учасник «Фіналу чотирьох» Кубку ЄКВ 2000.
Найкраща зв'язуюча чемпіонату України 2009, 2010, 2011, 2012.
За матеріалами прес-служби ФВУ