MVP турніру на Кубок міського голови Івано-Франківська, догравальник збірної України Андрій ДЯЧКОВ, дав розгорнуте інтерв’ю. Про нову збірну, про нового тренера, про цілі на світовому відборі.
Поспілкувалися ми з Андрієм після другого дня турніру в Івано-Франківську. Він гравець досвідчений – останні вісім років грає за кордоном, зокрема останні два у Франції, а саме з національною збірної цієї країни наша збірна сперечатиметься за путівку на чемпіонат світу-2018. Крім того, Андрій повернувся у збірну після багаторічної перерви, тож йому є з чим порівнювати – як було, як стало. Тож тем було чимало, і сам Андрій віднісся до інтерв’ю дуже професіонально, розгорнуто відповідаючи на кожне питання.
НОВА ЗБІРНА
- Андрію, вітаю з поверненням в ряди збірної...
- Дякую. Повернення, як ви бачите пройшло добре – ми переграли збірну Білорусі. Так, я повернувся. Останнього разу, до речі, грав якраз на відборі на чемпіонат світу – п’ять років тому, в Македонії. Потім не грав. Проблема була не в тому, що я не хотів, просто раніше не було створенo умов для існування збірної. Зараз для збірної створені всі умови. Тому всі, хто хотів, ті приїхали.
- Мабуть чимало нових обличь побачили?
- Більшою мірою знав всіх, за виключенням кількох хлопців. З ними познайомився – ніяких питань.
НОВИЙ ТРЕНЕР
- Збірна України працює під керівництвом латвійського спеціаліста Угіса Крастіньша. Для багатьох, в тому числі для вас, це перший досвід роботи з ним. Які перші враження?
- Майже кожний рік я працюю з новим для себе тренером, тому що змінюю команди. За той час, що я знаю Угіса, у мене тільки позитивні враження. А там – час покаже. Все, що він говорить, логічно, обґрунтовано. В будь-якому разі, в збірній зібралися люди, які вміють грати у волейбол, досвідчені хлопці, тож повинен бути наставник, який все правильно поставить, дасть систему гри. Думаю, що Угіс впорається з цим. Принаймні, всі в нього вірять.
- Які акценти ви відзначите в його роботі як досвідчений гравець, котрий попрацював з багатьма спеціалістами?
- Все, що ми робимо на тренуваннях, дуже скомпоновано та органічно. У нас дуже мало часу для підготовки до відбору. В тренуваннях беруть участь п’ятнадцять гравців, і з них треба вибрати найкращих, хто поїде на відбірковий турнір. Всі хлопці стараються, роблять все, що вміють. Угіс не ставить нікому палки в колеса, дає можливість кожному розкритися, дає всім показати, хто на що здатний, щоб зробити вибір. Плюс на тренуваннях ми награємо шістки, які приблизно можуть бути. У відбірковому турнірі у нас буде п’ять ігор поспіль, причому ігри будуть кожного дня, тож на розкачку часу не буде (24 травня – Німеччина, 25-е – Франція, 26-е – Азербайджан, 27-е – Ісландія, 28-е – Туреччина. – прим.автора). На турнірі в Івано-Франківську ми вже зіграли два матчі, і наш наставник напевно вже зробив певні висновки. Як людина досвідчена можу сказати, що у нас в збірній все логічно.
ФРАНЦУЗЬКИЙ ЗВ'ЯЗКОВИЙ
- Як оцінюєте свою нинішню фізичну готовність, наскільки важким був сезон, який ви провели в «Монпельє»?
- Сезон був у мене важким. Травм у мене не було, тож провів всі матчі без передишки. «Монпельє» стала другою в регулярному чемпіонаті, що дозволило нам в наступному сезоні грати в єврокубках. Я залишаюсь в цій команді, адже у мене був контракт на два роки. І цей момент був дуже важливим для мене. В цілому же, сезон вийшов напруженим не без маленьких мікротравм, але вони завжди є. Звісно, є втома після такого сезону. Не свіжак, так би мовити (посміхається). Але, зціпивши зуби, працюємо, адже всі знають заради чого ми тут зібралися. Давно не було такої організації тренувального збору, а на моїй пам’яті – взагалі ніколи. Зараз все на достойному рівні.
- І ось ви провели першу гру за збірну після повернення…
- Думав, що буде більше нервів на майданчику. Першу партію програли, але потім підзібралися і почали грати у свою гру. Гадаю, це далеко від того, що ми можемо, але ми надолужимо. Що стосується атмосфера в залі, то вона була дуже теплою та приємною. Прийшло чимало вболівальників, було видно, що вони цікавляться. Можливо, що не всі з тих, хто прийшов, повною мірою розуміють, що таке «збірна України», і як це повинно виглядати. Але завдяки таким заходам, як міжнародні турніри, відбувається популяризація виду спорту у всіх куточках країни. Країна у нас велика. І де б такі турніри не проходили, думаю, що люди повинні приходити та цікавитися. Дуже приємно було бачити на трибунах маленьких діток.
- Не можу не запитати у вас як у нашого представника у французькому чемпіонаті про нашого суперника у відбірковому турнір – збірну Франції. Що ви можете про цього суперника, що ця збірна собою представляє зараз?
- У збірній Франції відбулося певне обновлення у виді молодого покоління. Але, в будь-якому разі ми говоримо про збірну, яка є діючим чемпіоном Європи. Тож в ній відповідно гравці дуже високого рівня, гравці підготовлені, які грають в найсильніших лігах світу. Той молодняк, який зараз буде, повірте мені, ненабагато гірше. Наприклад, з одним із них, а саме діагональним – Жаном Патрі – я граю в «Монпельє». Дуже високий на зріст (207 см. – прим.автора), дуже хороший за всіма параметрами. Один з цієї когорти молодих став чемпіоном Франції, ще один діагональний грає в Польщі. Гадаю, що прізвище догравальника Ірвіна Нгапета теж добре відомо любителям волейболу – це гравець дуже високого рівня. Взагалі, команда добра, що й говорити. Але гадаю, що інформація про французів у нас буде. Детально розберемо, створимо тактику на матч з цією збірною та боротимемося.
- Нгапет – головна «зірка» збірної. Напевно на ньому слід зконцентрувати увагу?
- Збірна Франції – це не тільки Нгапет. Є ще такий сильний діагональний як Тібо Росар - левша, який грає в польській «Ресовії». Перші темпи у французів теж на виду – Ле Ру та Ле Гофф (зріст цих гравців 209 та 206 см відповідно. – прим.автора). Один за «Модену» грає, інший – в одном з топ-клубів Туреччини. Ліберо Женя Гребенніков – теж майстер високого рівня, зв’язуючий – Беньямін Тоньютті. Тож збірна топ-рівня, і нам треба буде добре попотіти, щоб добитися відповідного результату. В будь-якому разі, намагатимемося показати максимум того, на що ми здатні.
- Збірна Німеччини – суперник такого ж рівня?
- Наскільки я знаю, такий відомий діагональний Георг Грозер вже не грає за збірну (в поширеній заявці збірної Німеччини він присутній. – прим.автора). Нажаль, детальною інформацією не володію. Але, гадаю, що і до цієї збірної нам вдасться добре підготуватися, тим більше Угіс Крастіньш добре знайомий з європейським волейболом та знає, як працювати зі статистикою. Моя особиста думка: збірна Німеччини поступається за рівнем французам. Але, в будь-якому разі ми говоримо про команди реально високого рівня.
- Розпочинає збірна Україна матчами саме з цими збірними. І бажано показати в цих іграх максимальний результат. Наскільки складно – фізично, емоційно, як ви вважаєте, буде розпочинати саме з цими суперниками?
- Угіс, коли повідомив нам календар наших ігор, зазначив, що це навіть краще, адже будемо свіжими та підготовленими. Я з ним погоджуся. Я ж всю кар’єру виховував себе таким чином: на кожну гру треба виходити, як на останню, адже тільки так, на мою думку, можна вичавити із себе максимум. Це не тому, що так говорять знавці волейболу. Я особисто роблю це для того, щоб себе підготувати, в першу чергу, ментально. Мені це допомагає. В будь-якому матчі – незалежно від того, з французами, чи командою більш низького класу. Недооцінка суперника може обернутися поразкою – це загальновідомо. Хто би на іншій стороні не стояв, треба битися до кінця. На тому рівні, на якому ти зараз готовий. Звісно, трапляються спади та підйоми. Я дуже не люблю програвати. Це моя філософія. Але я нікому ії не нав’язую.
- Ви вже майже два тижні в таборі збірної України. Як ви відчуваєте настрій всередині колективу стосовно відбіркового турніру чемпіонату світу?
- Я відчуваю, що хлопці зголодніли до перемог. Хлопці по-хорошому, по-спортивному голодні. Якщо б можна було б, я би всіх гравців, які зараз в збірній, взяв на відбірковий турнір. Але всі волейболісти, які потраплять в заявку на «відбір», впевнений, поїдуть у Ліон за перемогами. Не за магнітиками, а були раніше і такі люди, а в першу чергу, за перемогами. За результатом.
Для збірної тут, в Івано-Франківську зроблено все. Я знаходжуся від цього в позитивному шоці, адже я не очікував такого. У нас відмінні умови, нас дуже добре годують, у нас добрі умови для проживання. Ніяких негараздів, все – позитивно. У збірну приїхали хлопці, які знають, для чого вони приїхали, хлопці, які люблять свою країну, патріоти своєї країни, які пишаються тим, що гратимуть під прапором своєї країни. Треба виходити, показувати свій волейбол та досягати результату.
Фото facebook.com/bogdan.dosiuk
