Лідер збірної України (U-21) Олег ПЛОТНИЦЬКИЙ, який прибув в команду після виступу в національній збірній, відповів на декілька питаннь напередодні історичного старту «молодіжки».
В цьому міжсезонні кращий гравець чемпіонату України, якому нещодавно виповнилося 20 років, нарозхват. У травні, до пори до часу, він перебував у стані збірної України свого віку, якій допоміг вийти до фінальної частини чемпіонату світу. Потім, з корабля на бал, відправився до національної збірної, яка намагалася виконати таку ж задачу. Далі – новий турнір: Євроліга, де у відсутності досвідчених догравальників, які брали участь у кваліфаї, зайняв місце в стартовому складі першої збірної країни. І не просто зайняв, а ніс серйозне навантаження – прийом, атака, вистрілював, звісно, і на подачі – і допоміг збірній потрапити у фінальну частину змагань. І ось «з корабля на бал, дубль 2» - тепер вже зворотнім курсом - з національної збірної в молодіжну. На чемпіонат світу. Перший для команди цього віку з 2001 року. Звісно, поспілкувалися з волейболістом на обидві теми.
НАЦІОНАЛЬНА ЗБІРНА
- У другому турі Євроліги збірна України виступила краще, ніж у першому, виграла три матчі з трьох та потрапила у фінальну частину турніру. Ваші враження від змагань.
- Вони, в будь-якому разі, були б позитивними, адже це був новий для мене досвід грати в основному складі національної збірної. В Івано-Франківську було, звісно, легше, тому що виступали при своїх вболівальниках, в своєму залі. В Угорщині – складніше, до того ж втома трохи дала про себе знати. Тож, в цілому, враження позитивні, і від гри, і від організації. Дуже радий, що брав участь в матчах Євроліги. Це був великий та безцінний досвід для мене – і фізичний, і технічний - зіграв всі три матчі без замін.
- Найбільш складною для збірної вийшла гра з Угорщини, яка йшла на третьому місці. Матч вийшов п’ятисетовим. Чому виникли труднощі?
- Важко налаштовуватися, як говорять, на повну, знаючи, що задача виходу у фінальну частину вже вирішена. Тут вже вирішувалося, з якого місця ми вийдемо з групи. Взявши дві партії, ми забезпечили собі перше місце, і напевно десь дали слабину. Так буває. Складно перебороти такий стан. Але все ж таки знайшли в собі сили зробити це і в підсумку виграли матч.
- Як в цілому пройшла адаптація в національній збірній, адже для вас це був перший досвід в цій команді?
- Все пройшло класно у мене. Багатьох я знаю: з кимось грав в одному клубі, з деякими сперечався на майданчику. Прийняли добре, допомагали, підказували. Морально завжди підтримували. Мені сподобалося.
- Головний досвід, який ви винесли для себе за підсумками матчів Євролізі?
- Напевно фізична витривалість. Незважаючи на те, що проводив кожний матч від «А» до «Я», відіграв, як на мене, стабільно.
СТАН ФІЗИЧНИЙ ТА МОРАЛЬНИЙ
- Питання, яке напевно виникало у багатьох. Як ви відчуваєте себе емоційно та фізично на даний момент, маючи за плечима напружений сезон в клубі та серію матчів за молодіжну та національну збірну?
- Емоційно я напевно трохи видихався. Але коли приїхав в «молодіжку», відразу поповнив запаси енергії. Всі на позитиві, всі свої. Розповідають чимало історій. Фізично начебто відчуваю себе непогано. Так, втомився, але це робочі моменти, тим більше, що до старту чемпіонату світу ще є час.
УКРАЇНА ТА ІЇ СУПЕРНИКИ
- В минулому році збірна України (U-20) приїхала на чемпіонат Європи в ролі темної конячки, адже відбиралася у фінал дуже непросто. Який статус у збірної України зараз?
- На мій погляд, ми їдемо в Чехію в такому ж статусі. Не треба нас високо підіймати. Ми тільки один раз піднялися на п’єдестал. Так, ми вийшли на «світ», і це дуже здорово, це хороший результат, адже Україна давно не була на таких змаганнях. Але нам і тут, в цій непростій групі, треба довести, що ми є єдина команда, ми сильні і можемо проходити далі.
- Як можна оцінити рівень наших суперників, можливо, у порівнянні з національними збірними?
- Думаю, що молодіжні збірні поступаються національним, хоча у нас серед суперників і аргентинці, і іранці, і італійці. У нашої «молодіжки» ще не так багато досвіду. Ми ще дозволяємо себе припускатися власних помилок, абсолютно непотрібних. Десь можемо психанути, десь провалитися. Тож різниця між національними збірними та молодіжними все ж таки колосальна.
Що стосується команд, які потрапили до нас в групу. Італія – це волейбольна країна, перед якої завжди високі цілі, тож напевно ця збірна приїде зарядженою. Бачив у справі збірну Аргентини – одну партію з Колумбією в чемпіонаті Південної Америки: хороша команда, зі своєю манерою гри, гравці намагаються швидко все розвивати, в команді налагоджені всі зв’язки. Іран, чесно кажучи, не бачив в справі, але говорять, що це колектив високого рівня, який в травні переміг на Ісламських іграх молодіжною збірною. Буде складно, але чим складніше, тим краще.
НАСТРІЙ: ПЕРЕМАГАТИ
- Як ви, лідер збірної, відчуваєте настрій всередині команди перед стартом чемпіонату?
- Всі хочуть вигравати, всі хочуть вийти з групи, хоча й суперники у нас дуже сильні. Ми хочемо довести, що недаремно сюди пробилися, а група не так вже і страшна, як здається на перший погляд. Тому старатимемося, викладатимемося в кожній грі. Команди в нашій групі приблизно рівні, і явного лідера, думаю, не буде, і, можливо буде закрутка і прийдеться підраховувати додаткові показники.
- Чи готові нести тягар лідерства на чемпіонаті світу?
- Морально все буде добре. Я налаштуюсь. Ми вийдемо на майданчик та битимемося, один одному допомагатимемо. Хлопці допоможуть, я впевнений в цьому. Фізично… Поки складно сказати. Але, як мені говорять хлопці, коли у мене не летить подача: «Нічого, побудеш з нормальними пацанами, ми тебе налаштуємо, і ти добре відподаєшся».
І нехай сімдесят відсотків в моїй подачі будуть від того настрою, який дають мені хлопці, головне – результат команди.
