Капітан збірної України розповів про підготовку до світової першості та мотивацію на турнір.
Капітан збірної України з волейболу Олег Плотницький в інтерв’ю сайту XSport розповів про тренувальний табір команди напередодні старту на чемпіонаті світу, про допомогу міжнародної спільноти, НОК України, ФВУ та МОК, психологічний стан команди напередодні турніру, бажання реваншуватись у Сербії та багато іншого.
– Як тобі та команді проводити збір у Польщі?
– В Польщі добре, але вдома, звичайно, набагато краще. Тут є всі умови для граної підготовки. Все влаштовує. Тренування йдуть по плану. Є час для того, щоб виправляти помилки, цьому сприяють товариські зустрічі. Тому що в грі з суперником набагато краще прослідковуються недопрацювання команди. Залишилося 10 днів утримувати темп та режим, якщо все буде добре, то і результат відповідно також. Тренуємось по графіку 2 через 1: два дні тренуємось та один відпочиваємо, але у суботу у нас півдня вихідного, а в неділю повністю вихідний.
– З початку війни вас приймали різні країни. Що скажеш про відношення до українців?
– Ми були в Естонії, Латвії та зараз знаходимось у Польщі. В усіх трьох країнах були достатньо гарні умови для тренування, відношення до нас також було прекрасне. Зараз в нас просто більш відповідальна підготовка. Якщо тобі чогось не вистачає, то ти не звертаєш на це багато уваги. Всі чудово розуміють до чого ми тут готуємось. Можливо для себе, я б виділив умови в Естонії, адже там тренувальна база знаходилась в лісі, а найближчий магазин був за 15 хвилин їзди на маршрутці. Там ми не відволікались на якісь інші дрібниці: потренувались, поїли, відпочили. Також, там ще знаходилось озеро, то можна було на риболовлю сходити.
– Ваша підготовка до Євроліги і тепер до чемпіонату світу можлива і завдяки гостинності міжнародної спільноти і завдяки роботі «Фонду солідарності» від МОК…
– Те, що ми вже готуємось та можемо поїхати під час повномасштабної війни росії проти України на ЧС, це вже добре. Ми дуже вдячні всім: і НОК України, і Федерації волейболу України, і підтримці зі сторони МОК. Вдячні за те, що переймаються за нас, як за спортсменів та роблять усе можливе для нас.
– Що скажете про підтримку звичайних поляків під час збору в Радомі?
– Ми грали товариський матч з Польщею, і там зал був заповнений на всі 5 тисяч вболівальників. Це було досить приємно. Вони вміють вболівати та люблять волейбол. Сама атмосфера заповненості залу під час гри додавала енергії, незалежно від того за тебе чи проти вболівали. Не було якогось протистояння чи чогось поганого в наш бік, все проходило в чудовій атмосфері. А от нещодавно грали з Іраном за закритими дверима – без глядачів, то було грати трошки сумніше, більше було схоже на тренувальний процес.
– Ти ж, до речі, став найрезультативнішим гравцем другого спарингу, набравши 22 очки та зробивши 6 ейсів. Як можеш оцінити гру?
– Відразу поясню, що Іран це команда з топ-10 світового рейтингу. Ми розпочали поєдинок так собі, дуже розслаблено, але потім включилися. Тренери не давали розслаблятися – їхні розумні слова, які йшли від серця, допомагали. Загалом вийшло два гарних сети. Ми побачили свої помилки над якими ще попрацюємо. Для нашої команди завжди було корисно зіграти декілька товариських ігор перед офіційними матчами. Тому що це дає розуміння стану команди. Також це додає впевненості в деяких моментах. Ми знаємо, що ми добре граємо та можемо вигравати, але потрібно спробувати реалізувати деякі елементи саме у грі, адже на тренування це не те.
– Ти сказав про правильні слова від тренерського штабу. Як ти можеш охарактеризувати вашого головного тренера Угіса Крастіньша?
– З тренером команда досить близька, ми в гарних відносинах. Ми ж разом вже 5 років, тому з ним можна поговорити на будь які теми, можна підійти та запитати про щось, і, якщо у нього буде відповідь на питання, він її дасть, а якщо не буде, то знайде де її знайти. В плані комунікації в нас з ним все просто. Відносини з тренером скалились саме так тому, що, прийшовши в команду він показав, що готовий допомогти кожному з нас. Коли тобі людина допомагає не заради грошей, а просто від душі, для того, щоб ти став краще грати та щоб ти почав розуміти самого себе, це дорогого коштує. Перші рази ти можеш це не сприймати якісь настанови, але потім ти бачиш, що те, що він говорить діє. Після цього ти починаєш довіряти людині, він це бачить і ваші відносини стають кращими.
– Хочу підмітити, що обидві ці гри ваша команда зіграла без одного з найкращих гравців збірної – Дмитра Вієцького. Що скажеш про його відсутність?
– Так, і справді, Дмитро Вієцький розпочинав сезон з нами, але у лютому він травмував плече, а потім не догравав сезон через війну. Згодом ситуація з плечем у нього покращилась і ми думали, що він зможе зіграти з нами на чемпіонаті світу. Проте, як часто буває, після однієї травми прийшла інша. У нього сталося пошкодження коліна, наразі він відновлюється знову. Зараз Дмитро поїхав лікуватися, і в нього непроста ситуація в тому, що йому можуть робити операцію, а можуть і не робити. Йому потрібно зробити цей вибір. А для спортсмена він завжди непростий. Але він молодий хлопець і у нього ще все попереду, головне це здоров’я і щоб він усе залікував. Наразі у нас є заміна – Василій Тупчій. У якого точно не гірша гармата, якщо вистрелить, то іноді страшно буває (сміється).
– Чемпіонат світу стартує вже 26 серпня. Команда відчуває тиск через те, що зараз в Україні війна і виступ на ЧС буде сприймати особливо?
– Так, в кожного спортсмена іноді присутній мандраж, перед якоюсь грою. Хтось погано спить, хтось мало або багато їсть. Я думаю, що коли приїдемо в Катовіце, а там вже все буде готове до турніру, то ми вже не будемо думати як хочемо грати, а просто буде це робити, і мандраж пройде. Однозначно кожен з нас буде грати за Україну та віддаватись на майданчику на 100%. Чемпіонат світу буде гарним випробуванням для нас. Тому що це дорога в п’ять років, яку ми долали кожного змагання, щоб потрапити на ЧС. Для команди цей турнір буде, як екзамен.
– Психологічно команда та особисто ти готові?
– Фізично та морально ми знаходимося в гарних кондиціях. Ті дні, що залишились, ми маємо використати з користю для себе та совісно відтренуватися. Якимись моментами менше використовувати своєї енергії, щоб накопичити її та вже на першому матчі використовувати проти суперника. І так ми всі готові.
– Раніше ви вже грали проти Сербії, це було на Євро і ви тоді програли. Які висновки зробили з тієї гри? До речі, саме зі збірною Сербії у вас перша гра на турнірі.
– Коли ми програли Сербії на Євро, для нас це був в першу чергу досвід. Сербія – супер команда, там багато зірок волейболу. Ту гру ми програли з різницею у два очки, які все і вирішили... На цю гру ми готові. В першому матчі Євро-2019 ми могли в них виграти, але програли 2:3. Зараз в нашої збірної вже більше досвіду і ми готові взяти в них реванш. Звичайно, це легше сказати ніж зробити, я це розумію, але з іншого боку ми вже знаємо, як з ними грати.
Фото: cev.eu