Центральний блокуючий збірної України очікує майбутній півфінал «Золотої Євроліги» з оптимізмом.
19 червня у бельгійському містечку Кортрейк чоловіча національна команда нашої країни виборюватиме путівку до фіналу «Золотої Євроліги» в протистоянні зі збірною Бельгії. Як відомо, це право вона здобула завдяки чотирьом перемогам у груповому раунді турніру. При цьому у кожному поєдинку з волейболістами Румунії та Словаччини вагомий вклад в успіх вніс центральний блокуючий Максим Дрозд. Його разючі «цвяхи» та надійні блоки однозначно довели, що місце в основі збірної наставник Угіс Крастіньш довірив йому не випадково. Сам же Дрозд вважає, що і він, і його партнери у вищезгаданих матчах могли зіграти значно краще, проте обіцяє, що саме так обов’язково станеться у «Фіналі чотирьох» престижних змагань…
– Максиме, наскільки ви самі лишилися задоволеним тим рівнем гри, який українська збірна продемонструвала у поєдинках з румунами та словаками?
– Звичайно, назвати його ідеальним не можна. Лише епізодично ми діяли так, коли самі отримували від своїх старань задоволення. Щоправда, якраз у ці моменти ставав зрозумілим наш справжній потенціал, який, об’єктивно, значно перевищує і румунський, і словацький. Чому ж у поєдинках із ними ставалися програні сети? Відповідь дуже проста. Просто після майже дворічної паузи без ігор нашій команді довелося згадувати колишні колективні комбінації, зв’язки та напрацювання фактично з нуля. Відповідно, попервах відчували певну психологічну скутість та величезну відповідальність перед уболівальниками, які в солідній кількості прийшли підтримати нас на трибуни запорізького Палацу спорту «Юність». Було дуже приємно – дякуємо їм за це!
– Якщо у груповому турнірі оперативно виправляти власні помилки виходило, то у «Фіналі чотирьох» може статися інакше. Адже тут рівень суперників є серйознішим…
– Це так. Однак груповий раунд допоміг нам визначити, де саме є прогалини в наших діях – недостатнє взаєморозуміння, тактичні огріхи… Тож було достатньо часу плідно попрацювати над їх виправленням. Сподіваюся, у «Фіналі чотирьох» збірна України продемонструє більш змістовний і продуктивний волейбол. Нам це, безсумнівно, до снаги.
– Як сприйняли той факт, що у півфіналі доведеться зустрітися з господарем «Фіналу чотирьох» - Бельгією? Адже тепер не вам, а їм буде забезпечена солідна підтримка вболівальників…
– Знаю, що хлопцям було абсолютно байдуже, на кого натрапимо – Бельгію, Туреччину чи Естонію. Всі ці команди є приблизно одного рівня, зі своїми сильними сторонами та недоліками. Отже, щоби обіграти кожну з них – однозначно доведеться викластися на майданчику, що називається, на всі сто. Проте особисто я, якщо відверто, зустрів інформацію щодо протистояння з Бельгією із задоволенням. Бо чим соліднішою є підтримка суперників – тим більше я «заводжуся». Для мене відповідальні ігри на чужих майданчиках завжди слугували відмінним стимулом.
– Гучна перемога нашої збірної над Бельгією у поєдинку 1/8 фіналу Євроволей-2019 сталася за аншлагу на трибунах Палацу спорту в Антверпені. Тоді тисячі глядачів точно вболівали не за вас…
– …проте навіть тоді ми чули голоси нашої невеличкої групи підтримки! Так, вони губилися у загальному фоні, однак Державний прапор України на трибунах додавав нам сил та віри у власні сили. І в кульмінаційні моменти, якщо пригадуєте, міцнішими нерви виявилися у нас, а не у бельгійців. До речі, то була не перша наша перемога над ними. Адже під час підготовки до чемпіонату Європи-2019 ми зустрілися з Бельгією на міжнародному турнірі в Македонії і також здолали її – 3:1. Отже, зараз, напередодні чергового побачення у півфіналі «Золотої Євроліги», певна психологічна перевага апріорі є на нашому боці.
– У порівнянні з Євроволей-2019 основа української збірної майже повністю збереглася (нагадаємо, через сімейні обставини нинішні змагання «Золотої Євроліги» пропускають центральний блокуючий Дмитро Терьоменко та ліберо Горден Брова). А як у Бельгії?
– Наскільки нам відомо, у матчах групового раунду в її складі також були відсутні деякі провідні виконавці. Однак у «Фіналі чотирьох», ймовірно, вони повернуться. Проте, хоч як там було, у будь-якому випадку збірна Бельгії залишається достатньо сильним суперником із чудовими майстрами. Але і ми вже встигли згадати особливий смак спільних перемог. Він досить смачний і спокусливий. Тому спинити нас буде ду-у-уже важко! Ми націлюємося не лише на півфінал, але й на тріумф в усьому турнірі. Безсумнівно, це буде відмінний подарунок усім нашим вболівальникам!
Максим Дрозд \ фото: Артем Лавренчук
