Наставник збірної України з волейболу – про блискучий старт у Золотій Євролізі.
Чоловіча збірна України з волейболу достроково, за два тури до фінішу ґарантувала собі місце в Фіналі чотирьох Золотої Євроліги. Усі чотири матчі (з македонцями, бельгійцями і двічі хорватами) наші волейболісти виграли, не віддавши суперникам жодного сету. Такої приголомшливої переваги від збірної України не очікували вочевидь навіть найвідданіші її прихильники.
Напередодні п’ятого поєдинку Золотої Євроліги проти бельгійців, який відбудеться сьогодні, починаючи з 20:00 у польському Лодзі, наставник української збірної Уґіс Крастіньш поділився зі Sport.ua враженням від упевненого старту і окреслив стратегію перед найближчими матчами, Фіналом чотирьох і майбутніми не менш важливими турнірами, серед яких точно буде Євроволей і олімпійська кваліфікація. А, можливо, ще й відбір у Лігу націй.
– Не дивлячись на те, що всі чотири матчі ми виграли з рахунком 3:0, не назвав би їх легкою прогулянкою, - бере слово тренер. – На кожен поєдинок ми виходили зібраними, сконцентрованими, готові боротися і показувати хороший волейбол. Звісно, перед стартом не подумав би, що зможемо виграти чотири перших матчі по 3:0. Але що так сталося, для мене не дуже великий сюрприз. Хлопці справді гарно працюють на тренуваннях. Ігри – то плоди тої роботи.
– Усі чотири матчі команда пройшла одним складом. Замін ви теж практично не робили. Настільки впевнені в основній обоймі чи керуєтесь принципом, що переможний склад не змінюють?
– Ці матчі були важливими, бо ми націлилися на місце в Фіналі чотирьох. Відповідно зараз не час для експериментів. Якби ми найперше самі перед собою не ставили максимальних завдань, то, звісно, заграли би й інших виконавців. Експериментувати зі складом можна у товариських матчах. В офіційних грають лише найсильніші на цю мить.
– Власне, у тому й річ, що товариських матчів перед стартом у Золотій Євролізі команда не проводила. Відповідно часу приглянутися до всіх гравців в змагальних умовах ви не мали…
– Якраз з огляду на відсутність товариських поєдинків певні побоювання перед стартом і були. Та й потренуватися повним складом перед стартовою грою з хорватами ми встигли лише чотири дні. Втім, якщо озирнутися назад, то можна побачити, що зараз ми граємо тим же складом, що й на торішньому чемпіонаті світу. Тільки Максима Дрозда замінив Дмитро Терьоменко. Цей факт надавав мені впевненості, що нам вдасться за короткий проміжок часу налагодити зв’язки між волейболістами.
– Попереду два матчі, в яких команда не матиме турнірної мотивації…
– Так. Можемо дозволити собі розкіш – трохи змінити склад. Але як це відбуватиметься, наразі сказати не готовий. Кожен день приносить якісь нові сюрпризи і зміни.
– Практика не лише волейболу, а й інших видів спорту демонструє, що ротація складу, який набрав обертів, не завжди має позитивний ефект. Нерідко після таких змін гравці втрачають тонус і вибиваються з ритму.
– Це справді так. Прикладів, коли з одного боку бережеш сили, з іншого втрачаєш нитки гри, достатньо. Ми обговорювали це з командою. Не маємо права давати собі послаблень, бо повернутися на стежину переможців потім буде складно. Бо з’являється непотрібна нервозність. Рішення непросте. Англійською це називається «Tricky Business» (хитрий бізнес – авт.). Подивимося, що робити. У найближчому матчі з бельгійцями ми налаштовуємося лише на перемогу. Готуємося так, як до всіх попередніх зустрічей. Головне показати хорошу гру. Якщо це вдасться, то успіх буде за нами.
– Мабуть, не помилюся, якщо скажу, що ви і команда подумки вже в Фіналі чотирьох Золотої Євроліги. Приглядалися до суперників?
– Поки це важко зробити, адже в двох інших групах шанси на перше місце зберігають по три команди. Існує велика вірогідність, що фінальна четвірка буде такою ж, як і торік (Україна, Туреччина, Чехія і Хорватія як господар турніру – авт.). Але не виключені зміни.
– Суті справи це вочевидь не змінює, адже наша збірна націлюється виграти Золоту Євролігу.
– Не знаю, які перед нами завдання, але ми прагнемо бути першими. З цими думками ми зараз живемо і тренуємося.
– У сезоні-2022/2023 був гарний приклад з італійською «Перуджею», за яку виступає капітан нашої збірної Олег Плотницький. Команда залишалася непереможною п’ять місяців, пройшла без жодної поразки регулярний чемпіонат Італії, виграла клубний чемпіонат світу, вийшла в плей-оф Ліги чемпіонів. А в найвідповідальніший момент посипалася і на фініші залишилася без трофеїв. Враховуючи, що попереду в збірної України ще багато матчів і турнірів, маємо яскраву ілюстрацію до того, як важливо рівномірно розприділити сили на весь змагальний шлях…
– Нам не треба прикладу «Перуджі». Торік ми виграли в груповому турнірі Євроліги всі шість матчів, а потім у фінальній четвірці програли двічі по 2:3 чехам і хорватам. Будемо робити висновки і спробуємо ці помилки виправити. Але в тому й принада спорту, що жодних гарантій давати неможливо. Тому ця справа однаково цікава як для тренерів і гравців, так і для глядачів. На нас цьогоріч очікує довге і насичене літо, яке вимагає чимало моральних і фізичних сил. Дуже важливо уникнути протягом цього шляху спадів. Тому думаємо про сьогодення, а водночас зазираємо наперед. Прагнемо вишуковувати шпарини, щоб не витратити всі сили достроково. Маємо навчитися відрізняти, що нам потрібно і що не так важливо. Зараз у цьому процесі якраз і перебуваємо.
– Фактично, цьогорічний сезон збірних схожий на клубний: команда зібралася в травні, а завершить виступи 8 жовтня. П’ять місяців важливих матчів після того, як гравці ледь завершили національні чемпіонати…
– Окрім фізичних навантажень, треба враховувати, що хлопці тривалий час знаходяться в умовно закритому просторі, перебуваючи довго разом обмеженим колективом. Це і добре, і погано. Бо, чого приховувати, іноді набридаємо одне одному. Але ми зберігаємо оптимізм. Дуже раді, що маємо такий шанс. Окрім усього, ми розуміємо, що відбувається в Україні і вдячні тим людям, які боряться і дають нам змогу грати у волейбол на міжнародній арені.
– Знаю, що ви дозволили волейболістам, щоб поруч із ними починаючи зі зборів знаходилися дружини чи дівчата. З одного боку, це розбавляє ту рутину, про яку ви говорили вище. З іншого – може розконцентровувати.
– Я завжди дозволяю, щоб разом з хлопцями знаходилися дружини й діти. Завжди ласкаво просимо, крім дня матчу. У день гри притримуємося мораторію, щоб концентрація була лише на волейболі. Інші дні гравці можуть відпочивати в колі сім’ї. Якщо дружини можуть виїхати і бути разом зі своїми чоловіками, то це лише плюс.
Фото: cev.eu